/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F3596ac5562251e03a26809b56ebaec34.jpg)
Зв'язок із Росією і виведені мільярди: ЗМІ розповіли, чому Микола Лагун має бути під санкціями
Про це сказано в матеріалі видання "Коротко.Про", інформує 24 Канал.
"Лагун, який винен українській державі та кредиторам понад 53 мільярди гривень і нині переховується від правосуддя у Відні. Він повністю підпадає під критерії, озвучені президентом Володимиром Зеленським минулого тижня щодо інших підсанкційних осіб. Ба більше, один із його безпосередніх партнерів – голова Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв – серед перемовників щодо досягнення миру в Україні. Історія їхньої взаємодії – ще один привід внести Лагуна в санкційні списки якомога швидше", – йдеться в матеріалі.
Автори нагадують, що Лагун не лише активно працював з Росією у минулому, але й продовжує мати бізнес в Криму, зареєстрований за російськими законами. Йдеться про низку компаній в Ялті, які володіють нерухомістю, підприємства агросектора, а також бізнеси, що мають у власності пляжну інфраструктуру. Крім того, він також виводив через офшори мільярди рефінансування нібито за рахунок коштів платників податків.
В період активної роботи "Дельта банку" понад 1 мільярд доларів було спрямовано через сумнівні транзакції до понад 50 компаній на Кіпрі, Гонконгу, Панамі, Сейшельських островах, Великобританії та в Україні. Багато з цих компаній мали бенефіціарів, директорів чи бухгалтерів, явно пов'язаних із банком Лагуна,
– йдеться в статті.
Нині Лагун намагається списати з себе борги, які накопичилися перед Нацбанком, державними банками та комерційними структурами, що, за підрахунками, завдасть збитків Україні на понад 1,2 мільярда доларів. З 2023 року Лагун намагається реалізувати безпрецедентний позов про власне банкрутство як фізичної особи.
В заяві про власний "плачевний" фінансовий стан ексвласник "Дельта Банку" визнав борги на 7 мільярдів гривень, з яких 6 мільярдів гривень (за іншими підрахунками – майже 12 мільярдів) запропонував списати, а залишок – виплачувати декількасот років зі своєї "зарплати" у Відні на рівні 14 тисяч гривень на місяць.
Ще одним приводом для санкцій мала б стати співпраця із Кірілом Дмітрієвим – головою Російського фонду прямих інвестицій, який, як повідомлялось, один з перемовників від Росії щодо мирного врегулювання війни в Україні. Лагун і Дмітрієв, нагадує видання, стояли біля витоків Дельта банку.
"Ще в середині 2000-х Дмітрієва і Лагуна познайомив Віктор Пінчук, писав "старий" Forbes. Крім інвестицій у банк, у пари була своя колекторська компанія, яка обробляла найбільш злісних неплатників. У спільних проектах того часу Лагун і Дмітрієв очевидно не були рівноправними партнерами: росіянин українського походження верховодив і виділяв гроші на розвиток, в тому числі із російського державного фонду. Саме після початку співпраці Лагун різко наростив операції з російськими контрагентами. Задачею Лагуна було розвивати "курку, яка несе золоті яйця", причому не лише в Україні, але й в Росії та Білорусі, де працювали "сестринські" фінустанови" – сказано в статті.
Можливо, за умов, що складаються, Лагун захоче стати посередником із вирішення економічних питань в Україні. Або взагалі повернутися на бізнес-арену з новими проектами скуповування за безцінь активів в інтересах росіян. У разі успіху цього плану повернення понад 1,2 мільярда доларів коштів українців з офшорних рахунків розгалуженої імперії Лагуна по всьому світу стане лише примарною мрією,
– йдеться в матеріалі.
Автори не виключають, що колишній опальний банкір, ймовірно, хотів би навіть почати інвестувати у відновлення України, або взагалі стати економічним агентом росіян після досягнення мирних домовленостей, якими б не були їхні умови. І наголошують, що запобігти цьому могло б накладення санкцій на Лагуна.
