Замість НАТО та миротворців: в FA дали поради Україні щодо гарантій безпеки

Політикам слід розглянути альтернативи прямим гарантіям безпеки: як Україні підвищити власний потенціал стримування та водночас усунути глибинні причини конфлікту.

Україна навряд чи найближчим часом стане членом НАТО, а розміщення європейських військ на її території не гарантує завершення цієї війни чи запобігання майбутнім конфліктам. Водночас існують інші механізми, здатні стримати нові агресивні дії Росії.

Про це пише Foreign Affairs.

Експерти вважають, що політикам слід розглянути альтернативи прямим гарантіям безпеки: як Україні підвищити власний потенціал стримування та водночас усунути глибинні причини конфлікту. У підсумку такі заходи виявляться більш дієвими та переконливими, ніж обмежені європейські миротворчі сили, які залишаються надто залежними від США у критичних сферах, таких як розвідка та військова логістика.

Київ давно наголошує, що найкращим способом розв’язання цієї проблеми є надання Україні членства в НАТО в межах потенційної мирної угоди. На думку держави, це оптимальний варіант, оскільки знімає зі США відповідальність за стримування майбутньої війни. Для європейських держав це також було б вигідним рішенням, адже вимагало б менше фінансових витрат, озброєнь та військових розгортань, натомість спиралося б переважно на гарантії, закріплені в Статті 5 НАТО.

Проте перспективи членства України в НАТО залишаються примарними в довгостроковій перспективі та малоймовірними в короткостроковій. Це вимагало б від США та європейських держав зробити те, чого вони уникають уже чотири роки: безпосередньо протистояти Росії на боці України.

Україна повинна сама собі гарантувати безпеку

У статті зазначається, що ключовою умовою мирної угоди, яка не залишить Росії простору для переозброєння та нового наступу в найближчі роки, є зміцнення внутрішнього оборонного потенціалу України.

Видання наголошує, що відновлені та належно оснащені Збройні сили України стануть потужним фактором стримування для Москви. Тому замість формальних обіцянок щодо вступу до НАТО або обмеженого розгортання європейських військ Києву необхідні західні партнери, готові забезпечити його зброєю та фінансуванням у разі майбутньої війни. Такий підхід також можна вважати своєрідною гарантією безпеки, адже він передбачає як військову підтримку та навчання в мирний час, так і допомогу у разі нового збройного конфлікту.

"Але на відміну від розгортання військ або паперових гарантій майбутнього втручання, гарантія озброєнь для України орієнтована не на допомогу ззовні, а на самодопомогу, що дає змогу їй створити надійний власний оборонний потенціал", – акцентують автори публікації.

Вони додали, що досвід нинішньої війни вказує на необхідність визначити пріоритети у справді потрібних Україні галузях для захисту від російської агресії.

Існує низка доступних за вартістю заходів, таких як мінні загородження та укріплення, які можуть значно ускладнити завоювання України. Водночас її власна оборонна промисловість, за підтримки Заходу, здатна виробляти значну частину необхідного озброєння всередині країни.

Однак деякі галузі варто відсунути на другий план, щоб раціонально використовувати обмежені ресурси. Наприклад, Україні не обов’язково інвестувати у висококласні винищувачі.

Щоправда, такий підхід до внутрішнього стримування може ускладнити майбутні переговори. Зокрема, під час перемовин у Стамбулі навесні 2022 року Росія вже наполягала на обмеженні для України певних видів озброєнь.

"Але немає причин, чому це має бути несумісне з потужним українським стримуванням, якщо західна допомога буде спрямована на системи, ефективні для протидії і захисту (наприклад, протиракетна і статична оборона, а не потенціал глибокого удару). При цьому учасники переговорів не повинні погоджуватися на істотні обмеження чисельності Збройних сил України, які повинні залишатися досить численними для стримування Росії та захисту країни", – йдеться у матеріалі.