Могили сповзають у воду: який вигляд має унікальний некрополь на Одещині

В Україні налічується близько 3000 старовинних кладовищ із кам'яними хрестами, багато з яких пов'язані з козацькою епохою. Проте багато з цих місць сьогодні знаходяться під загрозою зникнення через природні процеси, людську байдужість або свідомий вандалізм. Один із таких некрополів розташований у селі Маринівка на Одещині. Його стан викликає серйозне занепокоєння, адже частина могил поступово руйнується через ерозію берегів, а інші зазнають нищення від рук людей.

Козацький некрополь у Маринівці пережив багато історичних періодів, але його існування опинилося під загрозою. Він розташований на урвищі над Хаджибейським лиманом, який поступово підточує берегову лінію, через що могили обвалюються вниз. У деяких місцях із крутого схилу вже проглядаються людські кістки. Про цю проблему повідомила громадська організація "Україна Інкогніта" на своїй сторінці у Facebook.

Унікальність цього некрополя визначається не лише значною кількістю хрестів, які традиційно називають козацькими, а й наявністю великої кількості надгробків-плит. Подібні плити можна зустріти на Трахтемирівському півострові, але їхній стиль значно відрізняється, зокрема формою зображених хрестів. Є припущення, що у міжлиманні традиція використання таких плит могла бути запозичена у німецьких колоністів, які заселяли ці землі у XIX столітті. Втім, надгробки в Маринівці прикрашені православними хрестами, що свідчить про їх українське, а не німецьке походження.

Село Маринівка було засноване у 1797 році польським магнатом Северином Потоцьким, який назвав його на честь своєї доньки Марини. Ймовірно, він заселив поселення своїми кріпаками, як це зробив у сусідній Северинівці. Втім, на триверстовій карті XIX століття південніше села вже був позначений хутір Маринівський. Це може свідчити про те, що поселення над лиманом існувало ще до офіційного заснування села. Враховуючи, що хутори зазвичай виникали біля природних ресурсів, можна припустити, що його заснували козаки. Адже в цій місцевості був сприятливий клімат, багаті рибні запаси в лимані, а також будівельний камінь, необхідний для зведення житла. На жаль, історичних документів, які б підтверджували розвиток Маринівки у XIX столітті, наразі немає.

Окрім некрополя на березі, у Маринівці є ще одне старовинне кладовище, розташоване на півночі села. Хоч воно не знаходиться на схилі, але його теж спіткала сумна доля. На території цвинтаря зафіксовані сліди вандалізму – десятки старовинних надгробків вирвані із землі й складені купами. На їхньому місці з’явилися нові могили.