Дослідники виявили унікальні скам'янілості льодовикового періоду: їх вік близько 500 тисяч років

Знахідки відносяться до еволюційного перехідного періоду з мізерним викопним літописом. Серед них можливо є кістки раніше невідомого виду тапіра.

Дайвери на річці Стейнхетчі у Флориді натрапили на сотні незайманих скам'янілостей з маловідомого льодовикового періоду. Серед знахідок виявились кістки гігантських броненосців, стародавніх коней, лінивців і, можливо, невідомий раніше вид тапіра.

Про це пише Live Science.

"На цьому місці була виявлена чудова колекція з понад 500 скам'янілостей, вік яких становить близько пів мільйона років. Вона була сповнена винятково добре збережених кісток древніх ссавців", — йдеться у статті.

Близько 500 000 років тому, до того, як річка протікала цим місцем, у районі Біг-Бенд у Флориді утворилася карстова вирва, яка стала смертельною пасткою для сотень тварин. Згодом осадові породи заповнили вирву, фактично поховавши їх останки у майже первозданному стані.

Ці скам'янілості залишалися прихованими до 2022 року, поки колекціонери скам'янілостей Роберт Сінібальді та Джозеф Бранін не натрапили на них під час звичайної експедиції дайвінгом у каламутних водах річки. Після того, як Бранін помітив кінські зуби, що стирчать з мулу, дослідники виявили копито і череп тапіра. Ці знахідки стали сигналом про потенційне велике відкриття.

"Справа була не лише в кількості, а й у якості. Ми зрозуміли, що знайшли важливе місце, але не знали, наскільки важливою воно виявиться", – розповів Сінібальді.

Музей природної історії Флориди визнав значущість знахідки і датував її серединою ірвінгтонського ярусу північноамериканських наземних ссавців (1,6 млн–250 тисяч років тому) — еволюційного перехідного періоду з мізерним викопним літописом.

"У всьому літописі скам'янілостей, а не тільки у Флориді, відсутній той інтервал, до якого належить це місце", — йдеться в заяві Рейчел Нардуччі, менеджерки з палеонтології хребетних у Флоридському музеї та співавторки дослідження, опублікованій у журналі Fossil Studies.

Одним із ключових відкриттів стали скам'янілості вимерлої гігантської істоти, схожої на броненосця, званого Holmesina. Вчені знали, що в межах цього роду відбувся перехід від виду, що жив два мільйони років тому, 70-кілограмового H. floridanus, до H. septentrionalis, який сягав колосальних 215 кг. Але досі було мало доказів того, як відбулася зміна розміру.

"По суті, це одна і та ж тварина, але згодом вона стала набагато більшою, а кістки змінилися настільки, що дослідники навіть виділяли її як інший вид", — сказала Нардуччі.

Скам'янілості з річки Стейнхетчі дають уявлення про цю еволюційну зміну. Знайдені кістки кісточки і стопи відповідають розміру більш пізніх і великих видів Holmesina, зберігаючи при цьому характерні риси своїх дрібніших предків.

"Це дало нам більше інформації, що анатомія ніби йшла за збільшенням розміру. Тобто вони стали більшими до того, як змінилася форма їх кісток", — пояснили автори дослідження.

Одним із цікавих зразків, знайдених на місці, був череп давнього тапіра — ссавця схожого на свиню з хоботом слона. Як не дивно, череп мав безліч особливостей, які раніше не зустрічалися в інших зразках. Це змусило дослідників припустити, що череп може належати раніше невідомому виду тапіра. Але для остаточних висновків вченим потрібно зібрати більше інформації.

З 552 виявлених скам'янілостей близько 75 відсотків належать ранньому виду коней-кабалінів — підгрупі, до якої входять сучасні домашні коні. Зуби коней були одними зі скам'янілостей, що найбільш добре збереглися в карстовій вирві.

"Вперше ми отримали досить повні зразки з верхніми та нижніми зубами, а також передніми різцями однієї особини", – розповіли дослідники.

Оскільки на зубах все ще видно сліди прижиттєвого зношування, дослідники, можливо, зможуть вивчити раціон коней у безпрецедентних подробицях.

• Таємниці льодовикового періоду: чому не всі тварини перетнули Берінгів міст між Америкою та Азією
• Вчені знайшли скам'янілості шаблезубого хижака, від якого походять всі ссавці (фото)
• Вчені виявили колаген у кістках динозавра: цікаве відкриття