Вчені назвали розумне життя природним результатом еволюції планет

В основному людство як розумне співтовариство вважають унікальним випадком у Всесвіті і результатом надзвичайно вдалого збігу обставин. Нещодавно вчені розглянули це питання з погляду історії Землі і дійшли висновку, що немає жодного везіння, а є природний процес. На іншій планеті він може відбуватися навіть швидше, ніж нашій. Сонячна система існує 4,6 мільярда років. Якщо вважати моментом появи розумної цивілізації у цій системі виникнення писемності, то цьому сенсі людству лише п’ять тисяч років. Навіть якщо за вихідну точку прийняти перше використання предком людини знаряддя праці, все одно вік земної цивілізації виходить, за космічними мірками, мізерним — 2,6 мільйона років.

Сонце, за прогнозами, продовжить своє термоядерне «життя» ще п’ять мільярдів років, але сучасна наука схиляється до того, що воно згодом ставатиме інтенсивнішим і вже через один-два мільярди років на Землі буде надто спекотно не тільки для людей, а й, можливо, для життя взагалі. У зв’язку з цим вчені запитують себе: чому ми як розумна спільнота з’явилися «під завісу», коли в нас уже залишилося порівняно небагато часу?

Британський фізик Брендон Картер у 1983 році висунув гіпотезу «важких кроків»: він вважав, що еволюція в цілому надто повільна і найчастіше їй має вимагати створення розумних істот більше часу, ніж може надати зірка. Землі, з погляду Картера, просто пощастило пройти через непрості проміжні етапи. Серед них учений називав появу ДНК та відокремлення предків людини від приматів.

Цей перебіг думки перегукується з іншими відомими концепціями. По-перше, це рівняння Дрейка — формула, запропонована в 1961 році Френком Дрейком як спроба розрахувати очікувану кількість розумних цивілізацій саме в нашій галактиці Чумацький Шлях. У цій формулі дуже багато невідомих, тому її по-різному інтерпретують. Прихильники винятковості людства апелюють до рідкості схожих на Землю планет і до того, що, знову ж таки, дуже малоймовірно необхідне появи розумних істот еволюційний збіг обставин.

Варто згадати і про теорію Великого фільтра, яка заглядає ще далі: вона говорить про перешкоди на шляху до того, щоб розумна цивілізація не тільки виникла, а й розвинулася настільки, щоб стати помітною у величезному просторі, тобто щоб її могли виявити інші цивілізації.

У недавній статті для видання Science Advances дослідники зі США та Німеччини розглянули версію Брендона Картера та пояснили, що він міркував як астрофізик, але вони пропонують розглянути питання з погляду геології. Автори статті висловили думку, що ми так «запізнилися» зовсім не тому, що сама еволюція потребує настільки багато часу, а тому, що так склалося саме на Землі через її конкретні особливості. Дослідники підкреслили, що спочатку Земля була непридатна не тільки для появи розумного життя, а й взагалі для будь-якого життя, крім найпримітивнішого, одноклітинного. Все змінило Велику кисневу подію, яку ще називають кисневою катастрофою, тому що для більшої частини життя кисню, що існувала тоді життя, стала згубною. Вижили лише ті, хто пристосувався до них користуватися. Але еволюційно кисень виявився подарунком, оскільки відкрив можливості для більшого біологічного розмаїття. Якби цього не сталося, нас би не було.

«Винниками» епохальної події вважаються мікроскопічні синьо-зелені водорості — ціанобактерії, тому що вони перші відомі виробники кисню. Ця революція відбулася, за оцінками, 2,4–2,2 мільярда років тому. Таким чином, Земля прожила довгі мільярди років, перш ніж на ній створилися умови для того, щоб зрештою отримати людей. Значить, якщо відраховувати від цього моменту, на виникнення розумного життя з мікроскопічного потрібно два з невеликим мільярди років.

Дослідники вважають, що десь на іншій землеподібній «комфортній» планеті ніякої кисневої катастрофи може не статися взагалі, але цілком може вийти і навпаки: якісь аналоги ціанобактерій з’являться набагато раніше. Тоді на той час, коли в нас на Землі ще було царство губок і медуз, на іншій планеті істоти вже будуватимуть міста, телескопи та космічні кораблі.

Це нагадує про відомий «парадокс Фермі» — питання про те, де тоді позаземні цивілізації і чому ми їх не знаходимо. Втім, багато астрономів запевняють: поки що зарано говорити про самотність людства — ми ще мало бачимо і «чуємо» в космосі. У будь-якому випадку ідея більш швидкої еволюції на інших планетах залишиться лише гіпотезою до тих пір, поки ми не виявимо хоча б один такий випадок.