Україну забули: у Парижі Європа думала про порятунок, у Саудівській Аравії Трамп — як обдурити всіх

Макрон, переговори та все інше

Екстрений саміт у Франції, де так багато говорили про Україну, насправді був не про нас, а про те, як ЄС (найвпливовіші країни ЄС) будуть співіснувати зі США. Ми не є центром цього обговорення — ми вагомий елемент обговорення.

1. У Франції не ухвалювали жодних рішень, бо їх просто не існує. Європа розуміє: Трамп їм пропонує угоду:

• відрив від КНР;
• перенесення частини технологій в США;
• різке збільшення видатків на безпеку (Україна проходить по цій статті);
• Трамп залишить Росію як пугало, але потім, залишить частину своїх військ в Європі та не розвалить НАТО. Простіше кажучи: невихід з НАТО — це його пряник.

Що з цим робити, ЄС не має чіткої відповіді. Я вважаю, що в відносно короткій перспективі по більшості пунктів вони погодяться на умови Трампа.

Але про що ми повинні памʼятати: українське питання може бути виставлене на торги. Зараз європейцям вигідно мати нас в периметрі своєї безпеки. Так, я думаю, буде й надалі, але ми, повторюся — елемент їхньої торгівлі зі США, а не єдине, хоч і важливе питання.

2. Переговори Росія–США в Ер-Ріяді — це натяк росіянам: ви можете бути включені в певні світові ігри, починаючи від вирішення питання Ірану (в широкому сенсі — від, власне, Ірану до хуситів) до більш глобальних питань в Африці. Водночас вже зараз зрозуміло, що Трампу потрібна:

• слабка Росія, яка продовжує лякати Європу;
• Росія, яка втратить повністю енергетичний ринок ЄС і, схоже, може втратити велику долю нафтового ринку Індії й, можливо, навіть Китаю.
• Росія, яка зменшить свої апетити в КНДР;
• пряником, повторюся, стане символічне включення в певні світові процеси та статус "Європа нас боїться".

3. Стартові переговорні умови України є не найкращими, бо в пакеті безпекових та територіальних питань, як рівне, стоїть виборче питання (хто братиме участь у виборах і за якими правилами ітимуть вибори). Плюс, на старті ми маємо не найкращі стосунки з командою Трампа. Я неодноразово говорив про те, що наші переговори мають будуватися навколо червоних ліній:

• ми не можемо погодитися на нейтральний статус (йдеться не про НАТО, в яке нас ніхто не бере, а про інші можливі воєнно-політичні союзи);
• ми не можемо погодитися на різке зменшення максимальної чисельності ЗСУ;
• ми не можемо погодитися на скорочення нашого ВПК;
• ми повинні мати підписаний план на 5-7 років про постачання нам певної номенклатури озброєння;
• ми не визнаємо анексовані території російськими.

Все інше, і особливо миротворці — це антураж. А щодо заяв Лаврова і Небензі про те, що ми маємо вийти з Херсона і Запоріжжя — не рефлексуйте. Цього не буде. Що точно буде, так це, з огляду на нашу слабку переговорну позицію зараз, росіяни спробують зірвати перший раунд переговорів нашими руками. Це головна загроза нинішніх переговорів.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Капітуляція скасовується: чому Трамп і Путін не зможуть обійтися без України та Європи