Ватажку «ДНР» Пушиліну оголосили ще одну підозру

Встановлено, що навесні 2014 року, відкрито демонструючи антиукраїнські погляди, фігурант став одним із організаторів кремлівських мітингів у Донецьку. Він зібрав навколо себе проросійськи налаштованих жителів регіону та заявив, що бере на себе роль «заступника» так званого народного губернатора.

Підозрюваний очолив тимчасовий псевдоуряд «ДНР» та взяв участь у проведенні «загальнообласного референдуму», за результатами якого підписав нікчемні документи щодо прийняття «конституції» квазіреспубліки, формування її незаконних «судових» і «правоохоронних» органів, а також «органів контролю». Він акцентував увагу підконтрольних установ на примусовій паспортизації населення.

21 лютого 2022 року фігурант звернувся до президента Росії з проханням про визнання так званої незалежності «ДНР» і підписав «договір про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу». Це стало штучним підґрунтям для початку повномасштабного вторгнення регулярних військ Росії на територію суверенної України.

Після захоплення армією РФ міста Маріуполь Донецької областіпсевдопосадовець перевіряв готовність морського торговельного порту до вивезення за кордон викраденої в українських виробників металопродукції та зернових культур.

У вересні 2022 року підозрюваний підписав «закон про референдум ДНР щодо входження до складу РФ». У березні 2024-го він організував проведення у захоплених громадах «виборів» президента Росії, що проходили в присутності силовиків країни-агресора.

Фігуранту інкримінується вчинення державної зради (ч. 1, 2 ст. 111 Кримінального кодексу України). На сьогодні він перебуває в розшуку.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2023 року суд визнав Пушиліна винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та в колабораціонізмі. Йому призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Навесні 2024 року «керівникам» терористичного угруповання «ДНР», зокрема й Пушиліну, заочно оголосили підозру за фактом організації псевдовиборів президента Росії на тимчасово захоплених територіях Донецької області.

Пізніше Пушилін заочно отримав підозру за депортацію до Росії українських дітей, а також за організацію примусової мобілізації громадян для війни проти України.