/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F5e6d7f9213c80ef685510e4470f5c915.jpg)
Ультиматум Україні та Європі. До чого веде двостороння домовленість Росії та США
Путіну вдалося зіграти у свою гру і вивести переговори по закінченню війни у зручний для себе формат - сам на сам із Трампом, визнає блогер Сергій Стуканов. На Україну і Європу чекає непросте завдання - завоювати собі повноцінні місця за столом переговорів.
Треба констатувати, що Трамп не просто поновив діалог із РФ, який виводить Путіна із (і раніше умовної) ігнорації з боку західного світу, але й суттєво підважив принцип "нічого про Україну без України".
Чим небезпечні розмови США і РФ сам-на-сам, без участі України і Європи?
- Перше й найочевидніше — те, що Путін і Трамп вдвох зможуть окреслити рамку (вигідну для Росії й здебільшого неприйнятну для нас), яку по тому запропонують Європі та Україні. Зайве казати, що усе мало б бути із точністю до навпаки: разом з Європою та Україною напрацювати платформу, з якою вийти на перемовини із РФ й поставити саме її перед фактом.
- Білатеральні домовленості РФ і США, поза сумнівом, й є тим форматом, який так настійливо домагався здобути владар Кремля. Транспарентні дискусії за широким столом зі США, ВБ, Євросоюзом й додатково двома-трьома лідерами ЄС (за яких усі разом би напосідали на Путіна із вимогами та звинуваченнями), звісно, є менш привабливі для агресора за спокусливий варіант напівпотайки й змовницьки "перетерти" наявні проблеми із Трампом, а тоді спільно тиснути на Україну і ЄС.
- Та найбільш небезпечним є те, що такі перемовини вдвох між РФ та США не обмежаться Україною. Так, Росія вже застосувала (в розмові Лаврова і Рубіо) принцип розширення порядку денного, за якого "конфлікт в Україні" став одним з низки пунктів до обговорення (поряд із Близьким Сходом та рядом інших питань). Це означає, по-перше, розмиття фокусу. Й, по-друге, дає можливість Росії зманіпулювати Америкою. Тобто, скажімо, дійти потенційної згоди із неукраїнських питань і в такий спосіб принадити США всеосяжною рамковою угодою, а тоді жорстко обстоювати вимоги з української теми, погрожуючи у разі чого зірвати домовленості з решти пунктів.
За цих умов Україна, ЄС та ВБ мають твердо й невідступно наполягати на участі у переговорах, які стосуються їхньої долі передусім. США не дуже воліють вбачати нашу і Європи суб'єктність, але саме тому є життєво важливим докласти зусиль, аби змусити на нас зважати. Визначальний час і для нас, і для Європи в цілому.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

