Росія прославляє ката: хто такий Андрій Жданов, якому відкрили музей в окупованому Маріуполі

В окупованому Маріуполі російська влада відкрила музей Андрія Жданова — радянського партійного діяча, сподвижника Йосипа Сталіна. Це є ще одним прикладом того, як російська влада намагається переписати історію, прославляючи катів та ідеологів терору.

Андрій Жданов (1896-1948) був одним з ключових діячів радянського режиму, чия діяльність залишила глибокий слід в історії сталінської епохи. Він народився 14 лютого 1896 року в Маріуполі і став відомим як один із головних організаторів та ідеологів сталінських репресій, що отримали назву "ждановщина". Жданов активно підтримував політику Йосипа Сталіна і відігравав важливу роль у масових чистках, які охопили СРСР у 1930-1940-х роках.

Роль у сталінському терорі

Після вбивства Сергія Кірова в 1934 році, Жданов став секретарем Ленінградського обкому партії і взяв на себе відповідальність за проведення жорстоких репресій. Його ім'я пов'язують з численними "розстрільними" списками, а також з ініціюванням кампаній проти "ворогів народу", які призводили до арештів та страти тисяч людей.

Жданов також був одним із авторів резолюції, яка була покликана була знищити будь-які прояви "лібералізму" та "космополітизму" в культурі, що стало частиною його ідеологічної програми. "Ждановщина" мала на меті посилити контроль над творчими процесами, придушити національно-визвольний рух та будь-які прояви української самостійності. Під час кампанії зазнали критики інститути історії України та української літератури, творчі спілки, редакції газет і журналів, а також видатні діячі української культури. Нещадної критики зазнали твори Юрія Яновського, Андрія Малишка, Олександра Довженка, а також переслідувань зазнав Володимир Сосюра за вірш "Любіть Україну".

Ідеологічні кампанії

Після Другої світової війни Жданов продовжував свою діяльність як надзвичайно впливовий ідеолог. Він сформулював "доктрину Жданова", яка розділила світ на два табори: соціалістичний та капіталістичний. Ця доктрина стала основою для зовнішньої політики СРСР у повоєнний період.

Він керував кампанією проти генетики, що призвела до нищення наукових досягнень у цій галузі, а також до переслідувань вчених, які відмовлялися прийняти нові догми. Жданов активно виступав проти західних впливів у культурі та науці, закликаючи до підвищення партійного контролю над усіма сферами життя в СРСР.

Спадщина

Андрій Жданов помер 31 серпня 1948 року, але його спадщина продовжує викликати суперечки. Його діяльність стала символом жорстокості сталінського режиму та безжальної боротьби з інакомисленням. Сьогодні його ім'я асоціюється з репресіями, терором і культурним гнобленням, які стали невіддільною частиною радянської історії.