Як США намагалися нав’язати Україні кабальну угоду про надра і чому це не спрацювало

Поки Європа відходила від шоку після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції та обговорювала його неприйнятні вимоги, американці поставили ультиматум Володимиру Зеленському.

Всупереч правилам цивілізованих міжнародних відносин, Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України.

Ба більше, під час роботи над документом неприйнятних елементів ставало все більше, і одночасно з цим зростав тиск американської сторони.

Про те, як Україна витримала тиск і що буде далі, читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Мюнхена) Копалини в обмін ні на що: як Україну шантажували у Мюнхені та чому зірвалася угода з США.

Далі – стислий її виклад.

Переговори американської і української делегацій на полях Мюнхенської безпекової конференції були призначені на ранок п’ятниці, 14 лютого.

Коли американська охорона вже навіть почала допуск українських журналістів до приміщення для переговорів, раптом усім, хто був у приміщенні, повідомили, що зустріч перенесена на невизначений час.

У Мюнхені Україні поставили умову: хочете зустрітися з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і вести з ним переговори про обриси миру – підписуйте угоду про розподіл надр.

Просто зараз.

Йшлося про те, що американська сторона вимагає від Зеленського негайно підписати стратегічний документ про розподіл надр, проєкт якого у Києві уперше побачили лише за два дні до того, у середу.

Однак у міжнародних відносинах така швидкість узгодження договорів є нереальною, а оскільки йдеться про економічні, міжурядові договори, то це неможливо навіть у теорії.

Утім Зеленський відмовився підписувати у Мюнхені документ у тому вигляді, на якому наполягав Білий дім.

Він пояснив свою позицію тим, що договір не передбачав жодних безпекових положень, окрім самого факту присутності в Україні американських інвесторів.

Після цього жорсткість з боку американських переговірників, що межувала з хамством, зникла і натомість з’явився конструктив.

Переговори з Венсом відбулися і без підписання та пройшли без жодного негатива.

Виходячи з того, як американці тиснули на Україну, є підстави для висновку, що бізнес-крило адміністрації Трампа вирішило скористатися вразливістю України та змусити її підписати кабальний, наперед невигідний Києву договір про розподіл надр – саме це може пояснити поспіх та ультимативні вимоги.

А зрозумівши, що бажаний сценарій "не злітає" – вони відступили.

Але офіційно Зеленський та Венс домовилися про доопрацювання проєкту.

На тлі пекельної історії з проєктом угоди про надра діалог із США про мирний процес виявися цілком позитивним.

Джей Ді Венс, відкриваючи зустріч, сам оголосив позицію, співзвучну з думкою української сторони: "Ми хочемо, щоби війна завершилася, але також ми хочемо, щоб це був тривалий, довгостроковий мир – а не такий мир, після якого лише за кілька років у Східній Європі знову розгориться війна".

Схоже, ця позиція США є принциповою та свідомою.

Насправді сталість мирних домовленостей потрібна Білому дому не менше, ніж Україні.

Серед іншого, Джей Ді Венс не приховує амбіцій стати наступним президентом; а отже, він має зацікавленість у ще довшій тривалості миру, про який він особисто домовляється.

Попереду – непростий переговорний процес, який розпочнеться цього тижня американсько-російськими та американсько-українськими переговорами у Саудівській Аравії та в Україні.

Але одночасно відбувається ще один процес, який точно грає на руку Україні.

Після промови Венса про ціннісний розрив США та Європи у Парижі збирається терміновий саміт, на якому будуть вирішувати, як діяти у новій реальності.

По суті, це буде саміт "коаліції рішучих держав", готових на реальну підтримку України.

"Є відчуття, що Європа прокинулася.

Тепер ми чекаємо від них єдності і рішучості", – вважає один з українських співрозмовників "Євро.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Мюнхена) Копалини в обмін ні на що: як Україну шантажували у Мюнхені та чому зірвалася угода з США.