"Спланована акція": названо ціль жорстких заяв США на конференції в Мюнхені
"Спланована акція": названо ціль жорстких заяв США на конференції в Мюнхені

"Спланована акція": названо ціль жорстких заяв США на конференції в Мюнхені

Промова віце-президента США дала потужний "ляпас" країнам Європи, що може спонукати їх прокинутись та ставати самостійнішими, вважає експерт.

Про що сказав Рейтерович:

Трамп направив до Європи своєрідного "поганого поліцейського", який одразу ж зайняв жорстку позицію щодо європейських союзників. При цьому він зосередився не стільки на зовнішніх загрозах, скільки на внутрішніх питаннях ціннісно-ідеологічного характеру. Його риторика була спрямована на підтримку окремих політичних партій у Європі, як правих, так і лівих, хоча переважно правих, які нині ведуть боротьбу за владу. Таку оцінку виступу віце-президента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції висловив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв’ю Главреду.

Експерт зазначив, що Венс намагався продемонструвати, яку саме роль, на думку США, має відігравати Європейський Союз. Судячи з коментарів тих, хто був присутній у залі й бачив усе на власні очі, аудиторія була шокованою.

"Але, як мені здається, це було зроблено навмисно. Це була ретельно спланована акція, спрямована на те, щоб висунути максимально завищені претензії. Що стосується ситуації з Румунією - це взагалі складно коментувати, адже фактично йдеться про пряме втручання у внутрішні справи іншої держави", - сказав Рейтерович.

Дивіться відео інтервʼю Главреду Ігоря Рейтеровича про заяви першого дня Мюнхенської конференції з безпеки:

Аналітик пояснив, що стратегія полягає у створенні ситуації із завищеними ставками, після чого Трамп на тлі жорсткої риторики Венса виглядатиме більш поміркованим політиком, із яким можна вести переговори. Його вимоги вже не здаватимуться настільки радикальними в порівнянні з тим, що озвучив Венс.

"Очевидно, що і Венс не висловлював виключно особисту позицію - ці тези були узгоджені з Трампом. Тому поки що я б розглядав цю ситуацію в контексті гри в "поганого" і "хорошого" поліцейського, коли вони працюють у тандемі, доповнюючи один одного. Зрештою, Трамп так діяв ще з перших днів свого президентства, і тепер, вочевидь, вирішив застосувати цей самий підхід до Європи", - сказав він.

За словами Рейтеровича, заяви Марка Рубіо та Кіта Келлога значно м'якші, толерантніші та більш конструктивні, що дозволить Європі дещо "видихнути". Водночас ситуація навіть може мати позитивний ефект, адже, як він висловився, Європа отримала своєрідний "ляпас", який, можливо, пробудить у неї почуття самоповаги.

"Вона зрозуміє, що є величезним союзом із потужними економічними, людськими, військовими та політичними ресурсами і має бути суб'єктною. Можливо, вони почнуть поводитися більш самостійно, а не перебувати в напівлітаргічному сні, - резюмував він.

'Спланована акція': названо ціль жорстких заяв США на конференції в Мюнхені
Що відомо про Мюнхенську конференцію з безпеки / Інфографіка: Главред

Мюнхенська конференція - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляє Главред, переговори між українськими та російськими делегаціями можуть розпочатися вже найближчими днями. За даними Politico, посилаючись на республіканського законодавця та американських чиновників, високопосадовці адміністрації президента США Дональда Трампа вже вирушили до Саудівської Аравії.

Спеціальний представник Трампа з питань України Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися протягом 180 днів, проте генеральний секретар НАТО Марк Рютте утримався від гарантій щодо такого сценарію.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки 2025 року зазначив, що мир може бути досягнутий уже цього року, і Київ активно працює над цим.

Хто такий Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Джерело матеріала
loader