Не Патроном єдиним: як собаки стають героями України

Хтось із чотирилапих допомагає у розмінуванні нашої території, хтось шукає поранених чи загиблих під завалами, хтось затримує ворога, а хтось навіть годує наших бійців або просто в поїзді піднімає настрій біженцям, які їдуть у невідомість. Інколи відданість чотирилапих допомагає зробити, здається, неможливе і робить їх справжніми героями. І вони заслуговують, щоб їх відзначали та їм дякували.

Проєкт "Собаки-герої України" був заснований у 2023 році, і його мета - розповісти про тварин, які здійснили героїчний вчинок, інколи навіть показали приклад людям.

Кореспондент Коротко про поспілкувався з Юлією Стрижкіною - авторкою та власницею авторських прав проєкту «Собаки-герої України» - і дізнався про те, скільки хвостатих вже мають таке почесне звання і як та чим їх нагороджують.

«За героїчний вчинок»

- Пані Юліє, скільки собак вже нагороджено званням «Собака-герой України» та за які досягнення?

- У 2024 році нагороджено 12 собак, як і у 2023-му. Робота кожного собаки-героя висвітлюється на окремій сторінці щорічного календаря.

Юлія Стріжина з японським шпіцем Сімбою (молодшим). Фото: facebook.com/groups/dogs.heroes.of.ukraine/

З 2025 року ми прибрали прив'язку тільки до подій російсько-української війни. Отже, звання «Собака-герой України» зможе отримати собака, який здійснив героїчний вчинок, пов'язаний не тільки з війною, а й, наприклад, якщо врятував дитину, яка тонула в річці, або героїчно проявив себе не тільки на території України. Приміром, українські собаки брали участь у пошуково-рятувальній місії в Туреччині (після землетрусу 2023 року. - Ред.) та ризикували власним життям, щоб допомогти місцевим мешканцям.

Героїчний вчинок може бути різним: від виявлення великої кількісті боєприпасів чи наркотиків до психологічної допомоги людям. У нас є собака Ніколь, відома в Україні як «Кудлата провідниця Ніколь», яка була з людьми під час багатьох евакуаційних рейсів.

За допомогу у пошуку людей чи загиблих після прильотів ракет і «шахедів», за допомогу у спецопераціях, за спасіння людей нагороджена Жужа. Вона під обстрілами приносила їжу п'ятьом бійцям ЗСУ, які опинилися в засідці під самим Бахмутом і залишилися без їжі та води. Саме завдяки Жужі вони вижили та змогли повернутися додому, коли прийшла допомога.

У 2023 році було нагороджено службового собаку столичного главку - бельгійську вівчарку малінуа Кейт. Разом із господарем, капітаном поліції, замначальника кінологічного центру ГУНП у Києві Віталієм Литвиним, вона з початку повномасштабного вторгнення працювала на столичному залізничному вокзалі, шукала вибухівку. Потім перебувала на території Херсонської області, де брала участь у роботах з розмінування деокупованих територій.

А собаки Соня і Джерсі потрапили до російського полону разом із власницею – прикордонницею Аліною Паніною - після оборони «Азовсталі». Після обміну Аліна повернулася, а собак російські окупанти так і не віддали. Соня та Джессі в проєкті календаря «Собаки–герої України» стали символом усіх тварин, які потрапили у полон до загарбників. Їх нагородили заочно.

Фото

Фото

16 Лютого09:00

Від смаколиків до річного абонементу на грумінг

- Чим нагороджують собаку-героя? Його власник теж отримує якусь нагороду?

- Собака отримує орден «Собака-герой України», номерне свідоцтво та подарунки: корм і різні смаколики, люкс-косметику для тварин, безкоштовне обслуговування у ветеринарному шпиталі Genesis, включаючи операції будь-якої складності, річне безкоштовне обслуговування в грумінг-салоні тощо. Рік від року подарунки змінюються, в залежності від домовленості з партнерами. Власник-наставник отримує особисту подяку.

Головне - це визнання вчинку собаки та роботи власника чи кінолога-провідника.

- Яка мета вашого проєкту?

- Мета проєкту - донести до людей важливість роботи кінолога, допомоги та праці собаки і виховувати в суспільстві ввічливе та поважне ставлення до них. Ми хочемо не тільки дивитися фільми про героїв-собак або чути, як їх шанують в інших країнах, а розповідати людям про справжніх героїв, які живуть серед нас, в нашій країні.

Історія одного героя

Беша з Павлограда врятувала понад сто людських життів

За роки війни Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін «Антарєс» став легендарним. Саме в цьому загоні була вихована унікальна бельгійська вівчарка Беша.

Беша приїхала в Україну з Чехії у віці двох місяців і за 6 років в «Антарєсі» стала собакою-універсалом з пошуку тіл загиблих та останків і пошуку живих людей в техногенних завалах та природному середовищі.

А також взяла участь в двох чемпіонатах світу і виборола звання віцечемпіонки світу.

Послужний список Беші вражає: виконання місій у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Київській, Херсонській, Харківській, Житомирській і Миколаївській областях. Вона була всюди, де побувала війна. На її рахунку більше ста врятованих людських життів

Колеги по роботі обожнюють і поважають Бешу за її вмотивованість при виконанні завдань і безмежну любов до людей. А лагідних прізвиськ у Беші скільки! Її ніжно звуть Термінатором, Ведмедиком, Громозекою, Зайчиком і навіть Асфальтоукладником.

- Беша – це великий суцільний позитив. Вона сангвінік за темпераментом, врівноважена і дуже наполеглива. У неї повністю відсутня агресія до людей, попри те, що вона з тих собак, яких використовують для роботи у спецслужбах чи екстремальних видах спорту. Беша обожнює працювати і працює так наполегливо, що (і це видно з її прізвиськ) коли вона виходить на ціль, її вже неможливо зупинити. І якщо раніше в нашій парі головною була я, то зараз я повністю довіряюсь їй, бо там, де я не дотягнуся фізично, Беша зробить це, - каже власниця собаки Лариса Борисенко.

У березні 2023 року для загону «Антарєс» ледь не настав найчорніший день. Тоді Беша разом із Ларисою Борисенко натрапили на розтяжку з гранатою Ф-1. Бешу від смерті врятувала кевларова попона. За життя ж Лариси Борисенко кілька місяців відчайдушно боролись лікарі. Лариса вижила і повернулась до роботи разом з Бешею, вони і далі продовжують свою місію – повертають загублені душі з небуття.

- Після того, що ми пережили, Беша стала ще більше на мені зав’язана, навіть якось патологічно. Вона дуже боїться мене втратити, - впевнена Лариса Борисенко.