/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F2f4c7cc43d6c6b61b2aaf45c74db5338.jpg)
Екологи знайшли рішення, як боротися зі зміною клімату: до чого тут річка Тиса
Дослідження, яке тривало річці Тиса в Угорщині майже 3 роки, провів Всесвітній фонд природи (WWF). Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Platfor.ma.
Заплави можуть стати інструментом у боротьбі зі зміною клімату
Екологи довели, що відновлені заплави можуть поглинати вуглець і, як наслідок, помʼякшувати наслідки зміни клімату.
Також вони можуть значно знижувати викиди парникових газів, серед яких метан і оксид азоту. Ці гази мають в сотні разів більший вплив на зміну клімату, ніж CO₂.
Випас худоби на пасовищі / Фото: Szilvia Ádám
"Заплави – це унікальна природна мозаїка, де різноманітні екосистеми гармонійно поєднуються і відкривають безліч можливостей для життя та використання ресурсів. Вологі луки забезпечують умови для випасу худоби, ліси надають деревину, а річкові русла стають ідеальними місцями для риболовлі. Водночас ці території є прихистком для багатьох рідкісних рослин та тварин", – йдеться у повідомленні.
Також заплави відіграють важливу роль у захисті від екстремальних погодних явищ. Вони знижують пікові рівні води під час паводків, пом'якшують наслідки посухи, сприяють поповненню підземних вод і створюють сприятливий мікроклімат завдяки природному випаровуванню вологи.
Тому відновлення та збереження заплав є інвестицією у кліматичну стійкість та стабільність майбутніх поколінь.
Протипаводкова дамба під час паводків / Фото Szilvia Ádám
Наразі більшість колишніх заплав перетворено на орні землі. Понад 90% заплав у Європі були змінені або деградовані. Дослідження WWF Центральної та Східної Європи свідчить, що заплави можуть стати інструментом у боротьбі зі зміною клімату.
Якщо зосередитися на відновленні заплавних територій, то ці ландшафти з джерел парникових газів можуть трансформуватися у потужні поглиначі вуглецю.

