Виступ Венса у Мюнхені. Що хотів сказати Трамп Європі?

Одне з головних питань: чи вдасться Трампу перевербувати «російських шпигунів» з правих партій у свою «віру».

Я неодноразово писав, що головна геополітична битва зараз буде відбуватися навколо Європи і на чиєму боці буде ЄС – на стороні Китаю чи на стороні США. Власне, виступ Венса був саме про це.

Взагалі, його посили можна звести до кількох, далеко не нових тез (той хто слідкує за Трампом точно не бачитиме тут чогось нового). Які це посили?

• Культура вибачень більше не толерується американцями.

Ми (США) не збираємося більше вибачатися за те, що є природним для нас. І закликаємо Європу перестати це робити. Тут чітко видно, що політика Трампа полягає у тому, щоб максимально надати моральне сприяння умовним правим партіям, які якраз виступають проти цього. Але за ідеологією, як завжди ідуть гроші. І не треба забувати, весь цей дисбаланс потрібен перш за все для того, щоб європейці швидше прийняли рішення переносити свої виробництва разом з передовими технологіями у США. І це частина нової індустріалізації США.

• Який пряник отримає Європа?

Безпековий фактор у вигляді подарунка від Трампа, який не вийде з НАТО. Венс у Мюнхені про це не говорив. Але це лише на перший погляд. Він казав, що Європа має захищатися сама. Між іншим, праві партії потрібні Трампу крім всього іншого саме для цього, адже праві завжди охочіше виділяють гроші на армію і ВПК.

Але, головна відмінність від Холодної війни, полягає у тому, що США не хоче виступати фронтменом безпекових процесів. США хоче стояти позаду і «підпирати» європейців.

Якщо ще простіше: Росія має залишатися дуже ослабленим страшилом з яким може справитися лише США (без жодного пострілу), а європейці в обмін на цей захист ідуть на економічні угоди.

Ще раз повторюся: ідеологія тут є виключно інструментом (зрештою, просування демократії теж було спочатку виключно інструментом, адже, як відомо «Самоса сукин син, але наш сукин син».

Вся ця красива і струнка схема має кілька болючих точок з огляду на те, що запускається довготривалий, а не разовий проєкт.

1. Це ідеальна схема, яка передбачає, що європейці завжди будуть в полоні тих страхів, які зараз транслюються з-за океану. Хоча варто зазначити: на першому етапі, виглядає так, що Трамп не отримає серйозного колективного спротиву. Але політичний процес в ЄС залишиться. А політичний процес передбачає і те, що владу треба вибороти, а потім утримати. Тому зміна влади у певній циклічності неминуча. А разом з нею і буде зміна цінностей. Трамп прискорює запуск певних процесів, адже розуміє: запущені процеси вкрай складно переорієнтовувати.
2. Зараз ми виходимо з того, що лідери європейських правих орієнтуються (афілійовані) на Росію. Це частково так. І це в майбутньому може стати певною загрозою, адже звʼязок з РФ може бути значно глибшим ніж це здається на перший погляд.
3. Не варто недооцінювати Китай, для якого ЄС головний ринок і просто так вони з нього не підуть. Власне перший етап геополітичної битви Китай-США пройде в ЄС.