Кубань – це Україна? Історк розповів, як козацький край став жертвою радянського терору

Історія українського населення Кубані – це драматична сага про колонізацію та культурний розквіт. Які закінчилися трагічним винищенням цілого регіону української присутності на Північному Кавказі.

За словами історика Івана Петренка, цей регіон, що простягається вздовж річки Кубань і омивається Чорним та Азовським морями, став домівкою для сотень тисяч українських переселенців наприкінці XVIII століття. "Масове заселення Кубані українцями розпочалося у 1792 році, коли Катерина II видала жалувану грамоту, згідно з якою козакам надавалося вічне володіння землями на Тамані і Правобережній Кубані," – зазначає дослідник. Протягом наступних десятиліть на Кубань переселилося понад сто тисяч українських козаків із Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній.

До початку XX століття українці становили більшість населення регіону – близько 54%. Кубань стала осередком активного українського культурного життя: тут діяли просвітницькі організації, школи бандуристів, а політичні діячі, зокрема Симон Петлюра, активно розвивали український рух.

Спроби державотворення

Після революції 1917 року Кубань пережила період державотворення, проголосивши спочатку Кубанську народну республіку, а згодом – незалежність. Були спроби об'єднання з Україною, особливо за часів Гетьманату Павла Скоропадського, який навіть планував військову операцію з підтримки кубанських українців.

Трагедія Голодомору та репресій

Проте встановлення радянської влади принесло трагічні зміни. У 1932-1933 роках Кубань, як і Україна, пережила страшний Голодомор. За приблизними підрахунками, жертвами геноциду стали понад мільйон кубанських українців. Радянська влада проводила масові депортації, розстріли та репресії. Цілі станиці, такі як Полтавська та Уманська, були повністю виселені до Сибіру.

Русифікація та знищення української ідентичності

Наслідки радянської політики були катастрофічними для української присутності в регіоні. Якщо в 1926 році українці становили близько 60% населення Кубані, то вже в 1959 році їх залишилося менш як 4%. Масова русифікація, репресії та демографічні зміни призвели до майже повного зникнення української культури в регіоні.

Сучасний стан

Хоча на початку 1990-х років спостерігалися спроби відродження українського руху на Кубані, вони були швидко придушені російською владою. Сьогодні, особливо після подій 2014 року, українське життя в регіоні практично відсутнє.

Історія української Кубані – це не лише розповідь про втрачену територію, але й про знищення цілого пласта української культури та ідентичності. Це нагадування про те, як політичні репресії можуть змінити етнічний та культурний ландшафт цілого регіону протягом кількох десятиліть.