Якими були найперші джипи

На міжнародному Берлінському автосалоні, що відкрився 15 лютого 1936 року, німецька фірма Stoewer («Штевер») представили сенсаційну новинку. Це був найперший в історії серійний легковий автомобіль армійського типу – зі спрощеним тентованим кузовом і приводом на обидві осі, тобто джип по-німецьки.

Зауважимо, що саме слово “джип” з’явилося тільки в 1942 році, коли в США почали випускати повнопривідний Ford з індексом JPW (вимовляється як “Джі Пі ві”). Так вийшло: терміну «джип» ще не існувало, а тип такого автомобіля вже був – на 7 років раніше!

Найцікавіше: характерною особливістю цього німецького джипа були керовані колеса не лише на передній, а й на задній осі. Це помітно покращувало його маневреність: радіус повороту становив лише 6,5 м. Машина мала габаритну довжину 3900 мм, колісну базу 2400 мм. Дорожній просвіт – 235 мм.

У 1936 – 1937 pp. компанія Stoewer випускала таку модель під позначенням R180 Special. На ній стояв двигун 1,8 л потужністю 42 к. с. А наступні два роки вироблялася потужніша версія – R200 Special, оснащена вже 2,0-літровим агрегатом в 50 к. с.

Додамо, що аналогічні дволітрові машини виготовляли у 1937 – 1940 роках ще дві фірми: BMW – модель 325, та Hanomag – модель 20B. Ходова і кузов у ​​них були такі самі. А ось мотори, щоправда, того ж літражу та потужності – були інші, своєї розробки. Причому на BMW стояла рядна “шістка”.

Що ж до фірми Stoewer, то в 1940 – 1944 роках. вона почала випускати спрощену та полегшену версію свого джипа – Typ 40. Вантажопідйомність її помітно зросла – з 425 до 500 кг. Керованими стали лише передні колеса. Однак споряджена маса машини, як і раніше, була помітно більшою, ніж у американського джипа: 1700 кг проти 1020 кг. Зрозуміло, це негативно позначалося на динаміці: максимальна швидкість становила відповідно 80 км/год та 105 км/год. Але головна біда було в іншому: інтервал між ТО становив у «німця» всього 1000 км, а мастило системи управління та ходової потрібно було проводити кожні 100 (!) км.

Загалом із 1936 по 1944 рік було випущено всіма трьома фірмами 12 900 таких німецьких «джипів». А після закінчення війни автозавод Stoewer у місті Щеттін опинився на території, приєднаній до Польщі. І все його обладнання вивезли до СРСР, а там воно використовувалося для випуску зовсім іншої продукції.