Зрада і спокута: як діти відомих українців стали на "хибний шлях" і до чого це призвело
Зрада і спокута: як діти відомих українців стали на "хибний шлях" і до чого це призвело

Зрада і спокута: як діти відомих українців стали на "хибний шлях" і до чого це призвело

Зрада національних інтересів може вплинути на декілька поколінь нащадків

Історія України сповнена трагічних сторінок, де поряд із героїзмом і самопожертвою завжди знаходилося місце для зради. Зрадниками ставали як окремі особистості, так і цілі родини, залишаючи по собі гіркий слід у національній пам'яті.

Від полковника-зрадника Гната Галагана до його праправнука-мецената, від класика літератури Михайла Коцюбинського до його дітей-більшовиків та праправнука-захисника України – ці історії розкривають складний шлях спокути та відновлення родинної честі.

Гнат Галаган: прокляття роду

Одним із найбільш відомих зрадників в українській історії є Гнат Галаган, полковник Прилуцький, який перейшов на бік московського царя Петра I і взяв участь у знищенні Запорозької Січі. За це він отримав від царя посаду чигиринського полковника і маєтності, але не зміг ними скористатися, оскільки на нього полювали запорожці.

У народі з'явилася легенда, що запорожці прокляли рід Галагана до сьомого коліна. Чи вірив у це прокляття сам Галаган? Можливо, так, адже на спокутування своїх гріхів він збудував два храми: Спасо-Преображенський собор і Миколаївську церкву.

Цікаво, що нащадок Гната Галагана, Григорій Павлович, намагався спокутувати гріхи своїх предків. Він здобув блискучу освіту в Петербурзі, але не захотів служити імперії та повернувся до України, де допомагав з подвижниками та однодумцям, товаришував з Шевченком, Кулішем, Чубинським і фінансово їх підтримував.

Проте, злий рок переслідував рід Галаганів. Єдиний син Григорія, Павло, помер у віці 16 років. У пам'ять про сина Григорій заснував у Києві колегію Павла Галагана, з якої вийшли перший президент і низка міністрів УНР та Української держави Скоропадського, академіки, митці, просвітники та воїни.

Родина Коцюбинських: від класика до зрадників і героя

Михайло Коцюбинський – видатний український письменник, який попри заборони писав українською мовою і відстоював національну ідентичність. На жаль, його діти стали на шлях зради.

Старший син Юрко приєднався до більшовиків одразу після смерті батька. Він став формальним головнокомандувачем військ, які у лютому 1918 року атакували Київ. Згодом Юрко Коцюбинський займався організацією Голодомору 1932-1933 років. У 1937 році його було заарештовано і розстріляно.

Донька Оксана теж пішла до більшовиків і вийшла заміж за більшовика Віталія Примакова. Вона раптово померла у 1920 році у віці 20 років, чекаючи на дитину. Її чоловіка розстріляли у 1937 році.

Найменший син Роман також пішов служити червоним росіянам. Після встановлення радянської влади служив у так званому червоному козацтві. У 1933 році його відправили керувати першим музеєм Коцюбинського у Вінниці, але згодом звільнили через ненадійність. У 1937 році його заарештували та розстріляли.

На щастя, історія має і позитивні приклади. Праправнук Коцюбинського, Ігор, пішов на російсько-українську війну і захищає Україну від російських окупантів. Після року військової служби він повернувся до Чернігова і працює директором музею свого прадіда.

Історія зрадників в Україні показує, що рано чи пізно їх чекає розплата. Зрадників не шанують ні ті, кому вони зрадили, ні ті, кому вони служили.

Теги за темою
Україна Історія
Джерело матеріала
loader
loader