Ви про це і подумати не могли: що насправді розповідає казка про Курочку Рябу

Проста дитяча казка про Курочку Рябу, яку знає кожен українець з раннього дитинства, виявляється, приховує в собі глибокий космогонічний міф про створення світу. Такого висновку дійшли українські дослідники, аналізуючи символіку та образи цієї давньої народної оповіді.

За словами істориків, казка про Курочку Рябу належить до найдавніших пластів української культури та має аналоги в фольклорі інших слов'янських народів — поляків, литовців, сербів та словенців. Проте саме в українській версії найкраще збереглися архаїчні елементи міфу про світотворення.

Кожен персонаж казки має своє символічне значення. Сама Курочка Ряба, чия назва походить від слова "рябий" (строкатий, різнобарвний), символізує Всесвіт з його розмаїттям. Цікаво, що археологи знаходять зображення строкатих птахів на древніх артефактах, що підтверджує сакральне значення цього образу для наших предків.

Дід та баба уособлюють першопредків людства, чоловічий та жіночий початок. У багатьох варіантах казки вони живуть на краю села чи в лісі, що в міфологічній традиції означає межу між світами. Золоте яєчко — це символ ідеального, "золотого" світу, наповненого лише добром. Археологічні знахідки керамічних яєць часів Київської Русі та пізнішого періоду свідчать про особливе значення цього символу в українській культурі.

Особливу роль у казці відіграє мишка — істота, що живе під землею, але виходить на поверхню. В міфологічній свідомості наших предків миша була провідником між підземним та наземним світами та символом темних сил. У деяких варіантах казки мишка з'являється саме опівночі, що підкреслює її зв'язок з потойбічним світом.

Варіанти казки

Дослідники виявили понад 20 варіантів цієї казки, записаних в різних регіонах України. В деяких версіях після розбиття яєчка відбувається справжній апокаліпсис — падають дерева, гинуть тварини, люди божеволіють, священник спалює церкву. Ці мотиви пов'язують казку з прадавніми шаманськими практиками та віруваннями про кінець світу.

У найвідомішій версії, записаній українським педагогом Костянтином Ушинським, казка закінчується обіцянкою курочки знести нове, просте яйце. Це символізує створення реального світу, в якому співіснують добро і зло, правда і кривда. Така кінцівка перегукується з міфами багатьох народів про перехід від "золотого віку" до теперішнього стану речей.

Що символізує яйце

Яйце як символ життя та відродження присутній у міфології багатьох народів світу — від давніх єгиптян до слов'ян. Для наших предків воно було особливо важливим символом, адже демонструвало дивовижне явище народження живого з неживого. Археологи знаходять писанки та керамічні яйця в культурних шарах різних епох, включаючи знахідку XV-XVI століття у Львові. Етнографи зазначають, що традиція використання яєць у поминальних обрядах та на Великдень має прямий зв'язок з прадавніми уявленнями про світотворення та відродження, які знайшли відображення в казці про Курочку Рябу.

Отже, розповідаючи дітям казку про Курочку Рябу, українці протягом століть передають прадавній міф про створення світу, навіть не усвідомлюючи цього. Ця казка є унікальним зразком того, як у простій формі можна передати складні космогонічні уявлення наших предків, і водночас — живим свідченням неперервності української культурної традиції.

Раніше "Телеграф" розповідав про княжі знаки Київської династії. Серед них тризуб був далеко не першим.