Як медіа створити робочі місця, що надихають, а Держкіно — перемогти

Середа, 12 лютого 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Український медіасектор стоїть на роздоріжжі через безпрецедентні виклики та швидкі зміни. Медіаорганізації фокусуються на вирішенні великої кількості проблем — від подолання наслідків війни до внутрішньої цифрової трансформації. Усе це робиться, щоб адаптуватися і мати сталий розвиток.

Як ЗМІ можуть ефективно залучати, мотивувати та утримувати таланти, які є критично необхідними для реалізації місії та завдань медіа?

«Детектор медіа» разом з Jnomics Media зробили дослідження «Медіабарометр: бенчмарк HR для українських медіа», яке  пропонує всебічний аналіз динаміки зайнятості в українському медіасекторі. Знахідки цього дослідження допоможуть покращити стратегії управління в цей кризовий період для медіаіндустрії. Основні висновки з дослідження тут.

Третього лютого під час розмови з журналістами в Білому домі Дональд Трамп висловив зацікавленість у досягненні домовленості з Україною щодо доступу до рідкісноземельних корисних копалин в обмін на продовження американської підтримки. Також на початку лютого спеціальний представник американського президента з питань України та Росії Кіт Келлог дав  інтерв’ю Reuters,  де заявив, що після припинення вогню, бажано до кінця цього року, Україна має провести вибори.

Російські пропагандисти, звісно, використали ці заяви американських посадовців, щоб поширити низку тез, які взагалі-то вони вигадали давно: про те, що українська влада «продає Україну американцям», про те, що Україна ось-ось  стане колонією,  а також що її «заокеанські власники скоро приберуть Зеленського», бо він же ж «нелєгєтімний». Ну, все як завжди, але з деякими нюансами. Почитайте про ці нюанси в тексті Центру досліджень «Детектора медіа» «“Раби в американській колонії”: як пропагандисти маніпулюють темами виборів та корисних копалин в Україні».

У лютому Олександра Лукашенка вшосте оголосили президентом Білорусі — з передбачуваним показником 86,82% голосів. Результати цих «виборів» не визнали Україна та ЄС, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій ішлося, що «вибори» в Білорусі не відповідають мінімальним міжнародним стандартам демократичних виборів і не мають жодної довіри. Лукашенко ж заявив, що йому «фіолетово».

Ірина Семенюта  поговорила з білоруськими опозиційними медійниками, щоб дізнатися, що вони думають про чергове «переобрання» президента, чого очікують від цього шостого терміну і скільки насправді людей проголосувало за Лукашенка. Читайте матеріал за посиланням.

У суботу, 8 лютого, Україна визначилася зі своїм представником на 69-му музичному конкурсі «Євробачення», запланованому на травень цього року у швейцарському Базелі. Туди їде гурт Ziferblat із піснею «Bird of Pray». Марія Спалєк подивилася величезне — п’ятигодинне (!) шоу, оцінила виступи учасників та жарти ведучих (які не всім сподобалися) і дійшла висновку, що загалом фінал Нацвідбору вийшов дуже вдалим. Якщо раптом ви пропустили, то вам сюди.

Одразу додамо  посилання на інший текст — Оксани Наумової, яка побувала за лаштунками шоу та поспілкувалася з конкурсантами після їхніх виступів.

В ефірі каналу НТН вийшов один епізод серіалу «9.11» англійською мовою. Канал пояснював цю ситуацію технічним збоєм, який нібито стався через блекаут. Також говорив, що припинити серію було неможливо, бо сама система налаштована автоматично і в неї не передбачене таке втручання. Також представники каналу звертали увагу, що вигоди від цього порушення не було, англійська — не мова країни-агресорки, скарг від глядачів не надійшло.

Спойлер: штрафу за це порушення канал таки не отримав. Але розгляд цього питання під час засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення викликав суперечку між членами регулятора.

Раніше Нацрада діяла достатньо жорстко в питаннях порушення мовного законодавства. До того ж один із членів Нацради — Олександр Бурмагін — непрямо звинуватив колег у різному ставленні до компаній і порушенні закону, написавши окрему думку до цього рішення. Оскільки цей випадок створює, на його думку, прецедент, який у подальшому може вплинути на оцінку інших порушень. Наталія Данькова розбиралася в ситуації та дійшла висновку, що, як уже не раз писав «Детектор медіа»,  головна проблема в тому, що Нацрада не дуже обґрунтовує свої рішення.  

Нарешті відбулося те, про що Антоніна була накопала вам чуток ще минулого року. Держкіно передають назад під Мінкульт. Ми лиш думали, що все офіційно оголосять ще в січні. Відомство в особі міністра вже встигло наобіцяти, що візьмуться за кіношну «м'яку силу». Ну, це саме те, що вже деякі екзальтовані автори називають «розповісти про Україну світові». 

У міністерстві наголошують, що тепер розвиток кіно посилиться в напрямку культурної дипломатії та «сприятиме міжнародному визнанню української кіноіндустрії». Але Антоніна, як завжди, сумнівається — така в неї робота. І навіть наводить вісім аргументів, чому обіцянки та переможні реляції можуть не справдитися. Але авторка тексту Лєна Чиченіна все ж таки має і трохи оптимізму — почитайте, на що вона пропонує зробити ставку, аби українське кіно таки підкорило світ.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ».