Ігри нескорених. В українців – перші медалі, але є нюанс з присмаком скандалу

Другий день змагань Invictus Games приніс дві бронзові медалі у командному баскетболі у кріслах колісних. Справа в тому, що з 2017 року в «Іграх нескорених» існує практика створення змішаних команд. Цю традицію було започатковано для того, аби ті національні збірні, у яких не вистачає гравців для формування повноцінної команди, все ж таки могли взяти участь у командних видах спорту.

Цього року ситуація склалась дещо по-новому: кістяками аж трьох команд «Нескорених» стали канадійці, британці та американці, в котрих були і національні команди під прапором їх Батьківщини. Справа в тому, що Invictus Games набирають популярності по світу, все більше людей долучаються до руху і в складі національних збірних стає більше охочих взяти участь у певних видах спорту. Тож команда Unconquered 3 сформували шестеро американців та два українці – Артур Милін та Ілля Пилипенко.

На груповому етапі ця команда потрапила в групу С, де окрім неї були збірні Великої Британії, Колумбії та… України. За іронією долі саме у протистоянні збірної України та Unconquered 3 вирішилась доля перепусток у півфінали. Збірна України програла з рахунком 10:4 побратимам, яким місця в команді за «місцем прописки» не знайшлося.

Власне, друга гра для нашої збірної не клеїлась можна сказати одразу. Попри те, що рахунок відкрив Валерій Одайник так само, як і у попередньому переможному матчі, на тому збіги закінчились.

Команда потрапила під пресинг суперника і посипалась. З незрозумілої причини тренер нашої збірної робив заміни складу по кругу, не залучаючи усіх наявних гравців. Ба більше, за 5 хвилин до кінця матчу рахунок був 10:2, тож результат гри та і перспективи команди в цілому були вже очевидними, тож можна було дати можливість вийти на майданчик тим хлопцям, на кого тренерський штаб не робив ставку з самого початку. Адже для цих гравців то був останній шанс торкнутись м’яча на цих іграх: на наступні Invictus Games буде новий відбір учасників і склад збірної зміниться.

Зважаючи на ключові цінності, які декларують організатори, а саме проживання учасниками досвіду, а не гонитва за медалями, склалося враження, що хід гри збив з пантелику геть усіх, включаючи тренера.

А тим часом наш Ілля Пилипенко, якому не знайшлося місця в команді під рідним стягом, приніс «Нескореним 3» три очки на груповому етапі та чотири у грі за бронзові медалі.

«Главком» вітає Іллю Пилипенка та Артура Міліна із заслуженою перемогою!