За півтора століття - 5 хвиль еміграції: коли, куди і чому виїжджали українці
500 000 українців поїхали за кордон у 2024 році. Про це повідомив Нацбанк України у своєму інфляційному звіті. І спрогнозував: 2025 року тенденція збережеться, хоч і знизиться до 200 000 осіб. Обнадіюють, що люди повертатимуться, і, можливо, вже у найближчій перспективі.
Залишимо розбір нинішньої демографічної ситуації в країні для фахівців із цих питань. Але пригадаємо, що у своїй історії Україна вже стикалася з такими явищами. Демографи виділили в історії 5 хвиль міграції, які іноді тривали десятиліття. Що змушувало людей у пошуках кращого життя залишати свої домівки, коли це відбувалося і куди найчастіше виїжджали українці – у матеріалі Коротко про.
1-ша хвиля: транзитом через Європу, за океан – у глухомань
Коли: датою початку першого масового від'їзду вважається 1877 рік, і продовжувався цей рух аж до початку Першої світової війни в 1914 році. Пов'язаний був здебільшого з економічними проблемами. Селянам катастрофічно не вистачало земельних угідь, а за океаном їх пропонували безплатно. Основний рух людей йшов з українських територій, що входили до складу Австро-Угорської імперії (Закарпаття, Буковина), з Російської також виїжджали, але набагато менше.
Іван Пилипов швидко став у Канаді заможним господарем. Фото: orthodox-canada.com
Куди: в Європі переселенці практично не затримувалися, землі тут теж не вистачало. Їхали до США, Канади, Аргентини, Бразилії, пізніше до Австралії та Нової Зеландії.
Скільки: в США переїхало від 300 до 500 тисяч, до Канади 170 тисяч, до Бразилії близько 50 000, в Аргентину до 15 000. Усього близько мільйона людей.
Яскравий приклад
Іван Пилипов – фермер. Він та Василь Єлиняк стали першими українськими емігрантами, які прибули до Канади у 1891 році. Обидва із села Небилів (Австро-Угорщина, нині Рожнятівський район Івано-Франківської області). Бути першопрохідниками складно завжди, а зважитися кинути все й місяць добиратися з нехай бідного, але рідного села невідомо куди, погодьтеся, треба зважитись. Цікаво, що вже ставши на ноги, Пилипов приїжджав на батьківщину і агітував односельців переїжджати за ним.
За що на нього навіть було заведено кримінальну справу. Виїжджаючи поспіхом, він все ж таки «прихопив» із собою ще 7 українських сімей. Зрештою, у Пилипова в Канаді життя склалося. Став заможним землевласником, володів п'ятьма фермами і розкішним особняком у своєму маєтку. Загинув він у 77 років абсолютно щасливою людиною, випавши з вікна під час весілля.
2-а хвиля: подалі від революцій та сталінського режиму
Коли: найскладніший та багатошаровий період масової еміграції - 1918-1939 рр. У це 20-річчя змішалося все, що могло і навіть не могло. Перша світова війна, переділ кордонів, утворення нових держав, транзитне переселення з Російської імперії до Європи, «біла еміграція», еміграція політичного ядра УНР.
![Перші свої літаки Ігор Сікорський запускав у небо в Україні, останні – у США Фото: wikipedia.org](https://thumbor.my.ua/7ETBNWXOGkJ4M0XaS4gdJMNY8yA=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F11%2Fa4c397a1488fb9cc063a9021a86d421b.jpg)
Перші свої літаки Ігор Сікорський запускав у небо в Україні, останні – у США Фото: wikipedia.org
Куди: центром переселенських рухів стала Європа. Карта континенту перебудовувалась, з'являлися нові можливості.
Популярними для переїзду стали Франція, Чехословаччина, Австрія, Німеччина, Румунія, Болгарія. За океан мігранти, як і раніше, прагнули до США та Канади.
Скільки: конкретної цифри статисти не називають. Побічно можна лише припускати, що втікачів від хаосу було близько 2 мільйонів українців.
Яскравий приклад
Ігор Сікорський – авіаконструктор. Народився та виріс у Києві. Тут створив перші літаки від С-1 до С-6. Емігрував у 1918 році, коли йому реально загрожували арешт та розстріл. Спочатку намагався закріпитися в Європі, але в Англії та Франції зробити це не вдалося.
Все вийшло в США, куди авіаконструктор перебрався 1919 року. Останній сконструйований ним літальний апарат, вертоліт S-58, піднявся у повітря 1957 року.
3-я хвиля: метання «переміщених осіб»
Коли: 1945-1955 рр. Насильно вивезені люди під час війни до країн гітлерівської коаліції, колаборанти, які співпрацювали з нацистами, ветерани УПА. У Європі діяла програма для людей, які набули статусу «Ді-Пі» (переміщених осіб – displaced persons). Для них лише на території Німеччини та Австрії було обладнано близько 250 таборів, людей забезпечували не лише житлом, а й продуктами та медикаментами. До речі, за весь час існування програми на утримання переміщених осіб було витрачено 4 мільярди доларів.
Львів'ян Олександр Скоцень отримав прізвисько «український Пеле» Фото: wikipedia.org
Куди: їхали переважно до Канади, США, Аргентини, Бразилії, Австралії, Англії, Західної Німеччини, Франції.
Скільки: 400 тисяч українців, які потрапили до таборів для «переміщених осіб», відмовилися повертатися до СРСР. Ще близько 100 тисяч змінили громадянство скориставшись іншими каналами.
Яскравий приклад
Олександр Скоцень – футболіст, зірка київського "Динамо". Талант форварда відкрився у рідному для нього Львові, де він виступав за місцеву «Україну». Після переходу міста під контроль СРСР 20-річне обдарування дуже швидко перевели до київського «Динамо». Хлопець практично одразу став лідером команди, але настала війна. Далі були повернення до Львова, участь в іграх при окупаційній владі та перспектива опинитися за ґратами після другого нашестя "совєтов". Скоцень вважав за краще емігрувати до Європи.
Грав за різні клуби – у Німеччині, Бельгії, Австрії, Франції. Забивав «Ювентусу» і «Баварії», та й загалом був помітною фігурою в футболі, що ставав спортом №1. Завершував кар'єру Олександр у Канаді. Навіть удостоївся там прізвиська «Український Пеле». Вже на схилі років 1991 року він приїжджав на ювілей свого першого спортклубу «Україна» до Львова.
4-а хвиля: втеча спочатку з «совка», а потім від «малинових піджаків»
Коли: 80-ті - 90-ті роки XX століття. Той випадок, коли одна хвиля наздогнала другу і, злившись із нею, стала штормовою. Спочатку люди прагнули потрапити з країни, яка жила під «залізною завісою», до демократичного суспільства. Потім стимулом залишати насиджені місця стала економічна криза епохи застою. Далі – «шалені 90-ті», безробіття, часи «малинових піджаків» та бандитизму.
Натан Шаранський був одним із помітних постатей у радянському «дисидентстві». Фото: wikipedia.org
Куди: будь-куди. Від Польщі «на полуницю» до Ізраїлю, який збирав євреїв, що були розкидали по всьому світу. Саме ця близькосхідна держава була тоді найпривабливішою для мігрантів.
Скільки: спочатку з УРСР, а потім із незалежної України виїхало 5 мільйонів людей.
Яскравий приклад
Натан Щаранський – ізраїльський політик, уродженець українського Донецька намагався виїхати з СРСР ще 1973 року. Подав документи на здобуття громадянства в Ізраїлі. Як і багатьом у ті роки йому було відмовлено. Мало того, його звільнили з інституту, де він працював інженером-математиком, та занесли до чорного списку «відмовників». Щаранський став одним із яскравих представників «дисидентського» руху.
На Землю обітовану потрапив лише 1983 року. Там Натан Борисович став помітним політиком і навіть чотири рази займав міністерські крісла різних урядів. З Україною, де він народився і сформувався як особистість (за його словами) підтримує зв'язок і зараз.
5-а хвиля: пересидіти війну або почати нове життя
Коли: триває з 2014 року до сьогодні. 10 років тому, із фактичним початком війни, вчені попереджали про ризики потрапляння України до «демографічної ями». Наскільки вона виявилася глибокою і як з неї вибратися, ті самі вчені (демографи, соціологи, економісти) конкретної відповіді не дають. Все залежить від справедливого миру, що неминуче колись настане. Лише після цього можна буде робити хоч якісь прогнози. Відмінною особливістю, що насторожує, називають велику кількість молоді, що вже виїхала і вже адаптувалася за кордоном. Чи вийде повернути її на батьківщину, питання, яке необхідно вирішувати вже зараз.
![Кароліна може вивчити мелодію будь-якої складності всього за годину Фото: ФБ Karolina Protsenko](https://thumbor.my.ua/XgNAKgykIm_2rkvXaKWWbrZZxoI=/600x/smart/filters:format(webp)/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F11%2Fe047bde362479dab1a329a9b07c62a73.jpg)
Кароліна може вивчити мелодію будь-якої складності всього за годину Фото: ФБ Karolina Protsenko
Куди: величезним переселенським хабом знову стала Європа. Лідери - Німеччина (1 140 тисяч осіб), Польща (983 тисячі), Чехія (380 тисяч) та за спаданням усі країни континенту.
Скільки: станом на кінець 2024 року, ця цифра коливалася на позначці 8 мільйонів людей.
Яскравий приклад
Кароліна Проценко – 16-річна скрипалька із Каліфорнії. Сім'я дівчинки перебралася за океан із Києва у 2014 році, коли їй було 6 років. Популярною Кароліна стала завдяки своїм виступам перед глядачами просто на вулиці. У будь-яку навіть найскладнішу композицію, що виконувалася, дівчина з легкістю вносить власні нотки імпровізації, що особливо підкуповує глядачів.
Зараз тільки у фейсбуці вона має 11 мільйонів підписників, «по дрібницях» - 5-6 мільйонів - в інстаграмі, тіктоці та ютубі. Відео з її виступами у всьому світі переглянули понад 500 мільйонів людей.
До речі
Важко оцінювати рівень проблеми, особливо якщо точно не знати, скільки ж нас сьогодні залишається в країні. Незалежні джерела, хай це буде сайт ЦРУ cia.gov, повідомляють про 35 661 826 мешканців України. 2024 року українців в Україні поменшало на 500 000 осіб. Виходить, виїхало «всього» 1,41% населення.
![loader](/files/images/preloader.gif)