Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування
Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування

Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування

Зображення: Ялчин Сонат / Alamy Stock Photo

Для експорту нафти на тлі санкцій Росія використовує мережу старих танкерів, які закуповує у приватних продавців по всьому світу. Як показало нове розслідування Follow the Money і OCCRP, західні судновласники заробили щонайменше 6,3 мільярда доларів на продажу сотень кораблів офшорним компаніям, від яких вони потрапляють до “тіньового флоту”.

У 2023 році, перебуваючи в Сінгапурській протоці, грецький нафтовий танкер Aris передав останній сигнал – тим самим, здавалося, ознаменувавши фінал майже двох десятиліть роботи.

Однак лише за два тижні судно повернулося в море – під прапором Островів Кука і з новою назвою: Canis Power. І з новим завданням. Згідно з британським повідомленням про санкції від червня 2024 року, Canis Power перевозив російську нафту. Грецький власник корабля, Tsakos Energy Navigation Ltd, продав його за 21 мільйон євро компанії на Маршаллових Островах.

Загалом західні судновласники заробили понад 6,3 мільярда доларів на продажі старих танкерів, які потрапили в так званий тіньовий флот – мережу приблизно з 600 суден, за допомогою яких Росія обходить нафтові санкції. Про це стало відомо завдяки розслідуванню, яке Follow the Money провело спільно з OCCRP і журналістами понад десятка медіа з усього світу. За даними Follow the Money і OCCRP, судна з Європи і США становлять майже 40 відсотків російського “тіньового флоту” – приблизно 230 кораблів.

У KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) ідентифікували кораблі в цій мережі: танкер зараховували до “тіньового флоту”, якщо він перевозить російську нафту, має непрозору структуру власності та ходить у морі без надійної західної страховки на випадок розливу нафти.

Санкції Євросоюзу 2023 року забороняють прямі продажі нафтових танкерів російським компаніям. Проте співпраця з підприємствами з країн, які не підтримали обмеження, не порушує законів, створюючи лазівку в спробах обмежити здатність Росії фінансувати війну проти України.

За словами Бенджаміна Гільгенштока, старшого економіста KSE Institute, санкції недостатньо ефективні, оскільки танкери все одно потрапляють у “тіньовий флот”.

“Танкер можна перепродати тричі за три тижні, – каже він. – Компанії, які торгують такими суднами, знають, як уникнути проблем”.

Юрист Tsakos Energy Navigation Ltd. Кліо Хадзіміхалі запевняє, що “в ділових відносинах” фірма “завжди дотримується всіх відповідних правил і процедур, а також санкційних приписів компетентних органів”. Вона не відповіла на запитання про продаж Aris. OCCRP не має у своєму розпорядженні доказів того, що в Tsakos Energy Navigation знали, що судно потрапить до “тіньового флоту”, коли передавали його покупцеві на Маршаллових Островах.

Проте, як пояснює міжнародний спеціальний посланник ЄС із санкцій Девід О’Салліван, європейські компанії зобов’язані стежити за тим, щоб їхні кораблі не використовували для обходу санкцій. У рамках заборони на прямі продажі російським фірмам влада ЄС зобов’язала європейських судновласників звітувати про постачання покупцям за межами блоку. За словами О’Саллівана, влада не може заблокувати такі угоди, проте сподівається, що ця вимога змусить торговців пригальмувати й обміркувати угоду, яка може посприяти обходу санкцій.

Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування - Фото 2

Фото: Емілі Гомес / Європейський союз 2023 / Міжнародний спецпосланець ЄС із санкцій Девід О’Салліван

“Особи, які продають кораблі, повинні повідомити владу і показати, що угода не порушує цінової стелі і не підриває санкції”, – пояснює він. О’Салліван зазначив, що “певною мірою схеми обходу завжди матимуть місце”, проте санкції “повільно, але вірно ускладнюють і здорожують для росіян економічну діяльність”.

Незважаючи на чинні обмеження, більше половини танкерів “тіньового флоту”, які виявили Follow The Money і OCCRP, належали 54 грецьким компаніям, які заробили на їхньому продажі щонайменше 3,7 мільярда доларів. Крім Tsakos, серед них Marla Tankers, яка продала 2024 року два 15-річних нафтових танкери – за деякими даними, за 84 мільйони доларів.

До російського “тіньового флоту” потрапили танкери й інших фірм, що належать або підконтрольні грецьким концернам, зокрема Toro Corp (на Кіпрі), Prime Marine і Thenamaris. Так, Toro Corp перепродала шість старих танкерів за 195,4 мільйона доларів у 2023 і на початку 2024 року (приблизно за два роки після купівлі), заробивши 111,7 мільйона доларів. П’ять кораблів, опинившись у “тіньовому флоті”, потрапили під санкції Великої Британії за транспортування російської нафти.

У Marla Tankers, Toro Corp і Prime Marine не відповіли на запити про коментарі. Представник Thenamaris написав: “Будь ласка, візьміть до відома, що відповідно до нашої корпоративної політики ми не коментуємо ділові питання”.

Хоча грецькі судновласники стали постачальниками більшості суден, які KSE Institute ідентифікував як частину “тіньового флоту”, танкери продавали й інші країни ЄС. Так, у виявленій KSE групі кораблів щонайменше п’ять раніше належали судноплавній компанії з Гамбурга Chemikalien Seetransporte GmbH, а ще п’ять у 2022-2023 роках продала бельгійська фірма Euronav, заробивши 135 мільйонів доларів.

Представник Chemikalien Seetransporte GmbH повідомив, що танкери раніше перебували в управлінні компанії, однак у 2023 і 2024 роках їх продали – після “ретельної перевірки покупців усіма причетними сторонами”.

Він додав, що Chemikalien Seetransport “завжди вела, веде і буде вести міжнародну діяльність у повній відповідності з усіма законами і правилами. Компанія дотримується і буде дотримуватися всіх чинних санкцій ЄС, США та ООН”.

Представник Euronav Катрієн Хеннін запевняє, що у фірмі не знали, що кораблі потраплять до “тіньового флоту” Росії.

“Ми не маємо інформації про те, що відбувається з судами після продажу, це не наша відповідальність, – сказала Хеннін. – Кому його перепродують, законно його використовують чи ні – це поза нашим контролем”.

Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування - Фото 3

Фото: Тревор Бенбрук / Alamy Stock Photo / Нафтовий танкер Sea Fidelity, що потрапив під санкції Великої Британії, у Балтійському морі, червень 2024 року

Продаючи судна, західні компанії не порушують санкцій ЄС, США або Великої Британії, оскільки їх купують фірми, зареєстровані в юрисдикціях, на які не поширюються обмеження: це, наприклад, Індія, В’єтнам, Гонконг або Сейшельські острови. OCCRP виявив кілька випадків, коли кораблі пройшли через дві або три країни, перш ніж потрапити в “тіньовий флот”.

Так, два танкери Marla Tankers – Fos Picasso і Fos Da Vinci – купила наприкінці минулого року компанія Phuong Dong Petrol Transportation з Ханоя, в’єтнамської столиці. Кораблі перейменували, а мальтійські прапори змінили на панамські – однієї з кількох країн, які не дотримуються міжнародних морських правил.

Як європейські кораблі потрапляють у російський “тіньовий флот” – розслідування - Фото 4

Фото: Мартін Вітте / Alamy Stock Photo / Нафтовий танкер Fos Da Vinci

Судячи з даних автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), менш ніж через місяць танкери взяли курс на Росію. За інформацією, наданою Центром досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA), у балтійському порту Усть-Луга неподалік естонського кордону на судна повантажили понад 150 мільйонів літрів російського мазуту і сирої нафти. Такий вантаж може коштувати не менше 60 мільйонів доларів.

У Phuong Dong Petrol Transportation не відповіли на запити про коментар.

На запитання про те, чи будуть введені нові санкції, представник Єврокомісії Олоф Гілл відповів, що ЄС “публічно говорить про активну боротьбу з “тіньовим флотом”, зокрема за допомогою додаткових обмежень”.

“Тіньовий флот” дозволив Росії зберегти нафтові доходи, які фінансують значну частину її федерального бюджету та військових витрат. Хоча наприкінці 2022 року “Велика сімка” (G7) встановила стелю цін на російську нафту, від початку повномасштабної війни в Україні в лютому 2022 року країна-агресор заробила більше 800 мільярдів євро на експорті викопного палива. “Тіньовий флот” також звинувачують в шпигунстві за ворогами Росії.

Він не тільки підриває зусилля з надання фінансового тиску на російську скарбницю, а й підвищує ймовірність морських катастроф через залежність від старих танкерів. Багато з кораблів досягли віку, коли їх зазвичай списують, тому що базові витрати на технічне обслуговування перевищують потенційний прибуток від їхнього продажу на металобрухт. У суден “тіньового флоту” до того ж немає західних страховок на випадок розливу нафти. Поєднання цих чинників збільшує ризик аварій і серйозного збитку для навколишнього середовища.

США, Великобританія і ЄС відповідають на розширення “тіньового флоту” узгодженими зусиллями щодо введення санкцій проти окремих суден.

Під західні обмеження потрапили близько 300 танкерів. У січні 2025 року США внесли до чорного списку 155 кораблів. Під санкціями перебувають майже 80 танкерів із тих, що Follow The Money і OCCRP пов’язали із західними компаніями.

Проте у сфері контролю за дотриманням обмежень залишаються прогалини – почасти через країни ЄС, які сильно залежать від судноплавної галузі.

Греція, Кіпр і Мальта – держави з розвиненою морською промисловістю – стурбовані посиленням обмежень.

Президент Кіпру Нікос Хрістодулідіс повідомив Politico 2023 року, що його країна підтримає нові санкції ЄС, тільки якщо їй компенсують втрачений дохід. За даними приватної грецької організації “Фонд економічних і промислових досліджень”, з 2018 по 2021 рік судноплавна галузь приносила Кіпру в середньому 14,1 мільярда євро на рік – це майже вісім відсотків економіки держави.

<pВтрата доходів через посилення санкцій – серйозний удар для країн із малою економікою і високою залежністю від судноплавної галузі”, – каже енергетичний аналітик CREA Петрас Катінас. Він зазначає, що ці держави “повинні враховувати колективні цілі ЄС у сфері безпеки”.

“Зрештою, санкції проти Росії стали відповіддю на агресію проти України, – зазначив Катінас. – ЄС зіткнувся із серйозною проблемою – з необхідністю відреагувати жорстко і швидко в умовах, коли потрібне одностайне схвалення всіх 27 держав-членів”.

Джерело:  OCCRP / Follow the Money (Нідерланди, англійською)

Tweet
Джерело матеріала
loader