Бригадний генерал сидів з бійцями в окопі, – військовий пригадав небезпечний штурм

Таку думку 24 Каналу висловив заступник командира 9 батальйону 3 окремої танкової Залізної бригади Сергій Пономаренко, додавши, що українському війську дуже важливо позбутися "радянщини". Наразі це один з головних викликів, з яким треба впоратися.

Не можна перемагати кількістю

Тільки окупаційна армія дозволяє собі кидати на штурми величезну кількість бійців, не думаючи про втрати. Україна не може так діяти, нам потрібно побороти радянські стереотипи й тільки тоді вдасться перемагати на багатьох фронтах.

Доки командири не цінують людей, не бережуть свій ресурс, детально не продумують кожну операцію, доти ні про яку перемогу не можна говорити.

Командир, який планує операцію, повинен планувати її так, ніби він сам буде йти у складі штурмової групи. Тоді він все зробить максимально безпечно,
– наголосив Сергій Пономаренко.

Якщо вище командування просто малює схеми з думкою, що воюватиме хтось інший, тоді результату не буде. Така людина ніколи не продумає все до найменших деталей, бо елементарно не спрацює інстинкт самозбереження.

Присутність командира дозволяє робити великі речі

Військовий навів приклад з крайніх бойових виїздів. У них брало участь 2 екіпажі танків, які потрапили під щільний вогонь артилерії, протитанкових ракетних комплексів і дивом врятувалися.

Коли бійці повернулися із завдання, то заявили, що більше туди не поїдуть, бо їм страшно. все горить і вибухає. Вони були впевнені, що з цього штурму неможливо повернутися живими.

Я, два командири рот і один заступник командира роти, тобто майже весь офіцерський бойовий склад, сіли в танки й поїхали повторно на ту саму локацію для того, щоб підтримати піхоту. Коли ми повернулися, то танкісти, які не хотіли їхати, сказали, що розуміють, що їх не відправляють в один кінець,
– розповів заступник командира батальйону.

Він наголосив, що якщо командир сам готовий піти туди, куди посилає людей, то особовий склад завжди йому довірятиме. Жодна операція, яку виконував підрозділ Сергія Пономаренка, не відбувалася без його участі.

Люди розуміють, що ти постійно поруч. І коли підбивають танк, а ти пікапом евакуюєш поранених з-під обстрілів, то вони тобі довіряють настільки, що готові робити навіть більше, ніж ти скажеш,
– додав військовий.

Саме впевненість солдата в тому, що він захищений, що його не залишаться і не покинуть – надихає і дозволяє робити справді великі речі.

"Я пам'ятаю, коли бригадний генерал був в окопі разом з командиром роти 93 бригади. Це також досить сильно мотивувало і підіймало бойовий дух. Тоді одна рота втримала дуже серйозний наступ", – підсумував командира 9 батальйону 3 окремої танкової Залізної бригади.