Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025
Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025

Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 5 – 6 лютого 2025 року

Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

  1. «Чеський» спектакль роспропаганди
  2. За що головний «ермітажник» РФ потрапив під санкції
  3. Москва втрачає у Баку не лише «Російський дім»
  4. Алаудінов сформулював «курську політику» Кремля

«Чеський» спектакль роспропаганди

На початку лютого Мєдвєдєв і росЗМІ бурхливо відреагували на твіт чеської сенаторки Мирослави Нємцової, в якому вона нібито закликала до нової блокади Санкт-Петербурга. Сама Нємцова ще 31 січня написала, що поширений скриншот є фейком. Втім, пропаганда наполягала на своїй брехні: «Лента.ру», «Ведомости», РИА Новости, RT заявили, що вона нібито «видалила свій допис». 

Слідчий комітет РФ почав перевірку її висловлювання, а Мєдвєдєв назвав Нємцову «дегенеративною європейською тварюкою, яка має згинути в кривавих вихорах нової Празької весни».

Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025 - Фото 1

НАСПРАВДІ, в історії цього фейку цікавий його «трансфер», який вчергове показує, як саме працює російська пропаганда. Фейк почав поширювати ще 27 січня (у день зняття блокади Ленінграда) словацький Telegram-канал Miro Del, який має понад 15 тисяч підписників. Про ідеологічну спрямованість ресурсу красномовно свідчить хоча б сумнозвісна бабця з прапором, фейк щодо якої спростував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025 - Фото 2

Зі словацького медіапростору у чеський фейк вкинув акаунт Ing. Honza, який також давно просуває прокремлівські наративи. А вже потім його підхопили росЗМІ, Мєдвєдєв і Слідчий комітет РФ. 

Щоправда, виглядає це досить жалюгідно, адже фейк про Нємцова був створений винятково для того, щоб Мєдвєдєв і Ко могли влаштувати чергову істерику. А до кремлівських істерик всі вже давно звикли.

За що головний «ермітажник» РФ потрапив під санкції

Російські освітні установи закуповують інтерактивний контент для музеїв «СВО». Йдеться про віртуальні експозиції, в яких школярам розповідають про війну в Україні та пропонують їм віртуально (поки що) опинитися у бою. 

Для музеїв розробили «понад 2000 об’єктів контенту» про війну в Україні. Зокрема: відеозвернення Путіна, моделі зброї, статті про «нацизм в Україні» та інформаційні війни, а також детальну хроніку війни. Хронологія, до речі, закінчується обіцянкою: «Харків  російське місто, ворог буде розбитий»,  а замість дати вписано «Уже скоро».

Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025 - Фото 3

НАСПРАВДІ, таким чином Кремль продовжує індоктринацію російських дітей, використовуючи музеї як ідеологічний полігон.

Тому 5 лютого Україна ввела санкції проти музеїв і музейників РФ, які перетворилися на гвинтики в машині роспропаганди. Не кажучи вже про незаконну діяльність на окупованих територіях України.

Серед тих, хто потрапив під санкції – перші особи російського Мінкульту та директор Інституту археології РАН Макаров, які видавали дозволи на проведення незаконних археологічних розкопок в окупованому Криму.

Під санкції також потрапили президент Спілки музеїв РФ Піотровський (директор «Ермітажу»), голова Державного музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна Ліхачова та керівник археологічних експедицій Соловйов, який був залучений до розкопок на території Херсонесу Таврійського. Санкції стосуються і так званої заступниці міністра культури Криму Бурової та директора Мелітопольського краєзнавчого музею Горлачова, який передав окупантам інформацію про місце зберігання Скіфського золота.

Крім того, запроваджено санкції щодо незаконно зареєстрованих музеїв, що функціонують на базі експропрійованих українських закладів. Серед них – Державний історико-археологічний музей-заповідник Херсонес Таврійський, Східно-Кримський історико-культурний музей-заповідник, Центральний музей Тавриди. Усі вони звинувачуються у знищенні української культурної ідентичності.

За даними МКСК, під контролем російської окупаційної адміністрації наразі перебувають 1 млн 700 тисяч культурних артефактів з українських музейних фондів, в тому числі і Криму. Голова МКСК Микола Точицький зауважив, що «декларація щодо посилення стійкості культурного сектору в Україні» відкрита до підписання. Документ закладає багатосторонній механізм, в тому числі, для санкційного тиску на осіб, причетних до військової імперської пропаганди та до розкрадання і знищення культурних пам’яток України в Криму». Станом на 5 лютого 2025 року до Декларації приєдналося 25 країн. Україна має право вимагати повернення культурної спадщини, вкраденої імперією. І буде це робити надалі. 

Москва втрачає у Баку не лише «Російський дім»

«Ми отримали від Азербайджану повідомлення про закриття Російського дому у Баку», – була змушена визнати речниця МЗС РФ Захарова. Інформаційна підготовка до цього з боку азербайджанської влади, нагадаємо, була проведена заздалегідь.

«Наша країна сама стала донором і не потребує допомоги ззовні, особливо, коли вона надається на підставі непрозорих схем, а структура організацій має відверто розвідувальний характер», – пояснили в Баку.

НАСПРАВДІ, закриття Російського дому в столиці Азербайджану стало черговим кроком її президента Ільхама Алієва на відсутність нормальних, а не гібридних вибачень з боку Путіна після катастрофи літака, що виконував рейс «Баку – Грозний». 

Крім того, цими днями Азербайджан:

  • демонстративно звільнив скандальну російську суддю Хахалєву, яку раніше було затримано в Баку на прохання Москви.
  • оголосив обмеження перебування громадян РФ не більше 90 днів протягом року.
  • повідомляється, що Баку «більше не розглядає можливості звільнення або обміну Варданяна (ексочільник Нагірного Карабаху, російський бізнесмен) на прохання Москви. 
  • на офіційному сайті президента Алієва з’явилось повідомлення про надання Україні виробленого в Азербайджані електрообладнання.

Пропаганда біснується: «Це не вперше, коли Алієв так щедро відновлює енергетичну інфраструктуру України, яку знищує російська армія у відповідь на воєнні злочини Києва».  

Але, як бачимо, не вигадані «українські злочини», а цілком реальні російські – вже призвели до того, що вслід за Єреваном від Москви віддаляється і Баку.

Алаудінов сформулював «курську політику» Кремля

«Ситуації в Курській області» (як це називають у росЗМІ) 6 лютого виповнилось рівно півроку. Путін напередодні зустрівся з в.о. губернатора області Хінштейном. Цікаво, що відеозвіт про це тривав шалені за телевізійними мірками – майже 25 хвилин. І за задумом мав створити ілюзію залученості Путіна в курські події. 

Під час зустрічі Хінштейн порушив кілька питань, які, за його словами, хвилюють жителів області. Серед них: іпотека, присвоєння найменування «Курська» 155-й бригаді морської піхоти та перегляд концепції святкування 1000-річчя Курська.

Також Хіншетейн почитав Путіну вірші й закінчив свою бравурну доповідь словами про те, що «куряни цінують увагу всієї країни і вашу безпосередньо як президента», запевнивши, що «все під контролем».

Путін у відповідь заявив, що «підрозділи армії Росії воюють круто, грамотно і зухвало на курському напрямку».

Півроку російської ганьби на Курщині: дайджест пропаганди за 5 – 6 лютого 2025 - Фото 4

Але вже 6 лютого росЗМІ знову заговорили про наступ ЗСУ в Курській області. Але в Кремлі й надалі воліють замовчувати справжню ситуацію та створювати видимість нормальності того, що відбувається на Курщині.

Тому, що присутність на території Росії іноземних військ вперше з часів Другої світової війни – це особистий удар для Путіна, чий імідж усередині країни ґрунтується на образі «світового мачо».

Кремль відчайдушно прагне применшити проблему з «ситуацією», але марно. Наступ українських військ у регіон із населенням близько 1 млн осіб і розміром приблизно з Бельгію став справжнім шоком для нього.

Понад те, Москва виявилась неспроможною впоратись навіть із «господарськими питаннями», тобто із забезпеченням потреб тих мешканців Курщини, які виїхали із зони бойових дій. За офіційними підрахунками російської влади, йдеться про 150 тисяч осіб. І невдоволення, яке зростає серед них, спрямоване саме на російську владу. 

Коли на зустрічі з в.о. губернатора Курщини Хінштейном місцевий депутат Крамаренко запитав «Чому у федеральних ЗМІ табу на висвітлення наших проблем?», той відповів, що, мовляв, «не треба це політизувати».

Про регулярні мітинги курських біженців росЗМІ, звісно, ані пари з вуст. На їхні волання в російській мережі VK їм також не відповідають. Одна з ініціаторів акції #ямысуджа Любов Прилуцька звинуватила відомий «воєнкорівській» Telegram-канал «Рыбарь», афільований з МО РФ, у замовчуванні та спотворенні інформації про те, що НАСПРАВДІ відбувається на контрольованій ЗСУ території області. Особливе обурення Прилуцької викликав допис «Рыбаря», в якому заперечується неприємна для РФ правда про російський авіаудар по інтернату в Суджі.

Чи не найкраще безпорадність Кремля висловлює головний «курський визволитель» Алаудінов. У серпні 2024-го він обіцяв, що «за 2-3 місяці область буде звільнено», але вже в лютому 2025-го обурювався, «чому її жителі самі не звільняють свій регіон».

Президент України Володимир Зеленський заявив: «Сьогодні півроку Курської операції. Ми повернули війну додому, в Росію. І саме там мають відчувати, що це таке. І відчувають». А крім того, світ все краще відчуває, наскільки недолугим є міф про «непереможність Росії».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
пропаганда
Джерело матеріала
loader
loader