Карбування монет – часто умовно збиткова справа для монетних дворів. Причина у тому, що собівартість монети може перевищувати її номінал. Так відбувається і в США, де собівартість карбування монети в 1 цент (неофіційна назва «пенні») ось уже близько 20 років набагато вища за її номінал. Ілон Маск та його Департамент ефективності уряду (DOGE), очевидно, хочуть усунути цей парадокс.
В одному з перших постів DOGE у мережі X після створення департаменту підкреслювалася відома дивина, що виготовлення та розповсюдження кожного пенні обходиться більш ніж у 3 центи. Там же помилково стверджувалося, що у 2023 фінансовому році виробництво цієї монети принесло платникам податків США понад 179 мільйонів доларів збитку (ця цифра – збитки від карбування пенні та нікелів (монета 5 центів) того року). Монетний двір випустив 4,5 млрд пенні в 2023 році, близько 40% від 11,4 млрд. випущених монет для обігу.
Згідно з щорічним звітом Монетного двору США за 2024 рік, виробництво кожного пенні коштувало 3,69 цента. Минулий рік — 19-й рік поспіль, коли вартість виробництва та розповсюдження перевищила реальну грошову вартість самої монети. Хоча це явище не є безпрецедентним, нинішня смуга невдач, що почалася в 2006 році, коли Монетний двір пояснив, що ціни на цинк і нікель, що зростають, призводять до підвищення вартості монет найнижчого номіналу, є найдовшою в історії.
Довідка. Монета 1 цент США (у просторіччі «пенні», за аналогією з розмінною монетою Великої Британії) карбується з 1793 року до сьогодні. Є багато її різновидів, всі вони, незважаючи на рік випуску, залишаються платіжним засобом. З 2010 року випускається нинішній пенні зі щитом на реверсі.