Авіакатастрофа у Казахстані: Азербайджан має намір звертатися до міжнародного суду

Навіть після того, як Міністерство транспорту Казахстану опублікувало початковий звіт про катастрофу літака «Азербайджанських авіаліній» 25 грудня минулого року, російська сторона продовжує зберігати упереджений підхід до інциденту.

Так коментує інформаційне Агентство Азері-Прес (АПА) хід розслідування авіакатастрофи.

За даними АПА, у попередньому звіті зазначено, що пасажирський літак Embraer 190-100 IGW, зареєстрований у державному реєстрі за номером 4K-AZ65, який виконував регулярний рейс із Баку до Грозного рейсом J2-8243, зіткнувся з втратою сигналу GPS у повітряному просторі Росії, зокрема над аеропортом Грозного.

У повідомленні наголошується, що після того, як літак не зміг здійснити повторну посадку над Грозним через несприятливі погодні умови, капітан прийняв рішення повернутися в Баку. Після ухвалення цього рішення бортовий самописець над Грозним зафіксував два сторонні шуми з інтервалом у 24 секунди.

У результаті порівняння даних CVR і FDR встановлено, що через 4 секунди після першого стороннього звуку вийшла з ладу 3-тя гідросистема, через 6 секунд - 1-ша гідросистема і через 21 секунду - 2-га гідросистема. У фюзеляжі літака було виявлено численні проколи і глухі отвори, що було знято на фото і відео. Ці пошкодження були виявлені у великій кількості в задній частині фюзеляжу літака, особливо на вертикальному і горизонтальному стабілізаторах, а також на лівому крилі і лівому двигуні.

Було надано інформацію про пошкодження фюзеляжу літака, отримані внаслідок удару сторонніх предметів.

У початковому звіті не містилося жодної інформації, що вказує на зіткнення з птахом. Зі сліпих ушкоджень уламків літака було виявлено та витягнуто сторонні предмети, які не належать літаку, а фотографії цих сторонніх предметів було представлено громадськості в тексті первинного звіту.

У звіті йдеться про те, що о 05:13:32 було втрачено основні системи управління літаком, а о 05:21:42 диспетчер-координатор повідомив Грозному про операцію «Ковер». У звіті не згадується жодної інформації, зокрема про факт вибуху кисневого балона. У тексті початкового звіту наведені витяги з фото-, аудіо- та цифрових записувальних пристроїв, що підтверджують викладені тут факти. Метою надання цих витягів із доповіді є ще раз нагадати російській стороні про її відповідальність.

Водночас після публікації доповіді відповідні російські відомства, насамперед Росавіа, виступили з необґрунтованими заявами, щоб уникнути відповідальності. Російська преса в цьому питанні не відстає.

Про це наочно свідчать заяви офіційних установ та окремих осіб, а також матеріали, опубліковані в російській пресі. Російська сторона таким чином має намір створити ситуацію «малайзійського Boeing-2».

Нагадаємо, у липні 2014 року на південному сході України було збито літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що летів з Амстердама до Куала-Лумпура, унаслідок чого загинули всі 298 осіб, які перебували на борту. Хоча було підтверджено, що літак було збито в повітряному просторі Донбасу, окупованого Росією, з використанням озброєння, яке належить Росії, Москва досі не взяла на себе відповідальність і безпідставно звинуватила Україну.

Дії російських чиновників, експертів і ЗМІ щодо літака AZAL свідчать про те, що вони обрали ту саму тактику. Однак результати розслідування, послідовність аварії, факти і докази свідчать про протилежне. На сьогодні в селищі Ханкала Грозного, столиці Чечні, немає жодної військової частини.

Видання зазначає, що претензії Азербайджану вже були озвучені на найвищому рівні, тим паче, що у Баку є в наявності частини ракет Панцир-С, якими було збито літак. Також особи тих, хто віддавав наказ вести вогонь, і тих, хто відкривав його, відомі азербайджанській стороні.

«Формується доказова база, збираються факти і докази, ведеться підготовка до звернення до міжнародного суду. Однак двері для діалогу з Росією відкриті. Москва повинна відкрито визнати свою провину і взяти на себе відповідальність«, Однак, схоже, російська сторона хоче зам'яти ситуацію і перекласти відповідальність на екіпаж літака», - йдеться в публікації APA.

Нагадаємо, 25 грудня 2024 року в Казахстані, поблизу міста Актау, впав пасажирський літак Azerbaijan Airlines, на якому перебувало близько 70 осіб. Борт, який зазнав аварії, летів із Баку в російське місто Грозний. У Грозному борту не дали посадку і перенаправили в Махачкалу, а після цього в Актау. Сигнал про надзвичайну ситуацію літак подав, коли перебував над Каспійським морем. Міністерство з надзвичайних ситуацій Казахстану підтвердило НП. Однак пізніше стало відомо, що літак був обстріляний.

Зі свого боку Мінтранспорту Казахстану повідомило, що у зв'язку з катастрофою літака проведуть спеціальне розслідування.

Після аварії літака поблизу вижило 25 осіб. Їх госпіталізовано у важкому стані. ЗМІ повідомляли, що на борту перебували 37 громадян Азербайджану, 16 росіян, шестеро громадян Казахстану і три громадянина Киргизії.