Журналіст Денис Попович упевнений, що останні акції, спрямовані проти ТЦК — це початок системної кампанії ворога по підриву процесу мобілізації. Ворог вбиває клин між ЗСУ та суспільством і, на жаль, має в цьому успіх...
Дотримуюсь нетрадиційної, а можливо й непопулярної думки про те, що вбивство співробітника ТЦК у Пирятині та вибух у ТЦК у Рівному (особливо у Рівному!!!) — це початок системної кампанії ворога по підриву процесу мобілізації.
На кшталт тієї, що не так давно була пов'язана з підпалом військових автівок, на які все важче й важче збирати гроші.
Але, безумовно, ця кампанія з ТЦК впала на поживний ґрунт. Чи є факти беззаконня з боку представників ТЦК? Так, є! Але чи є вони стовідсотковими? Абсолютно, ні!
Але ці факти беззаконня активно висвітлюються на всіх можливих майданчиках. Не рекрутинг, не здобутки, не плюси, які теж є, а саме беззаконня. Погані новини краще заходять — це закон інформаційного поля.
Проте чи треба висвітлювати беззаконня? Так, безумовно, треба! Причому на всіх можливих майданчиках. Інакше нам його ніколи не подолати.
Важливо Терор проти ТЦК: що стоїть за нападами на військкомів по всій Україні і до чого тут РосіяТільки після цього треба робити висновки, а їх робить тільки ворог, який чудово цим користується за принципом айкідо. ТЦК — це частина ЗСУ. Без ЗСУ неможливе існування держави, без мобілізації неможливо вести війну. А ресурс для мобілізації — це суспільство. А суспільство ховається, не хоче контактувати з ТЦК через випадки беззаконня, яких меншість, але які постійно повторюються, тому що з них ніхто не робить висновків. Та і жити людям хочеться. На війні можна загинути. А ті, хто вже на фронті — ті теж хочуть жити, принаймні хоч отримати право на заміну та відпочинок.
І ме вже чуємо заклики від військових мститися (кому?), надати дозвіл, щоб стріляти на ураження (у кого?), а почитаєш інші пабліки: від звичайних людей — вал зловтіхи. ТЦК — найстрашніший ворог, гірший за росіян. Камон, ТЦК — це теж ЗСУ! Ви про що? Ви точно знаєте, що до Збруча ворог не дійде?
Так виглядає клин, котрий забивається між суспільством та армією, і так виглядають суттєві, скажімо так, проблеми на внутрішньоінформаційному фронті.
Мобілізація — це війна. Пасіонарії та найбільш вмотивовані люди — вже на фронті. З рештою потрібна комунікація. Комунікація з суспільством ведеться за допомогою інформування, пропаганди, системного спілкування. Не спілкуємось ми — починає "спілкуватись" ворог, який створить тут свої закони й своє беззаконня. І нашої думки тоді точно ніхто не питатиме. Я про це казав ще у кінці 2023 року, коли про ці проблеми лише почали говорити. От, на жаль, зараз ком лише наростає.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Українці атакують ТЦК: хто в цьому винен та чи можна покращити ставлення до військкомів