Як зірки Національної опери окопні свічки для фронту робили

У часи війни Національна опера зігріває не лише любителів мистецтва, а й наших захисників. Останніх у буквальному сенсі.

Наприкінці січня артисти, режисерський та адміністративний склад Національної опери України згуртувалися з самого ранку, щоб виготовити окопні свічки для наших воїнів.

До ініціативи долучили друзів театру та журналістів. У театральному буфеті, де відбувався захід, учасників акції зустріли столи, на яких вже були розміщені порожні залізні бляшанки. У паках лежали стоси гофрованого картону, а у великих гастроємностях закипала суміш парафіну та кислоти.

Народні та Заслужені артисти, режисери, диригенти та журналісти одягли захисні рукавички і робота закипіла. Хлопці нарізали картонну основу на смужки довжиною близько півметру.

Дівчата збирали їх спочатку гармошкою, а потім вкладаючи в бляшанку закручували у вигляді квітки - театр все ж, куди ж без естетики.

Разом з усіма займався виготовленням свічок та Петро Чуприна Генеральний директор - Художній керівник Національної опери України (на першому фото разом із Тетяною Ганіною, Заслуженою артисткою України, солісткою Національної опери України).

А суворі молодики наповнювали з термопотів чайники розплавленим парафіном, який потім обережно заливали у залізну бляшанку з паперовою квіткою всередині.

Останній штрих у створення прекрасного і потрібного вносили діти творчих батьків, які теж долучилися до івенту - маленькими ручками у залитий парафін вкладався ватний спонж, який у готовому варіанті виконував роль гніту.

Цьому нелегкому, але дуже захопливому технологічному процесу, колег навчала Ольга Матушенко - солістка-вокалістка Національної опери України та волонтер.

Ще до війни Оля захоплювалась створенням декоративного мила та ароматизованих свічок. Із початком війни хобі набуло прикладного характеру - у власному будинку Ольга Матушенко разом із чоловіком Ігорем Чудовським влаштували цілу виробничу лабораторію, яка штампувала свічки на фронт. Залізні баночки з-під консервації для Олі до тетару зносили з усієї столиці, глядачі йшли на вистави і звеніли. Але була велика потреба у наповнюючих матеріалах - картоні та парафіні. І тут на допомогу прийшов меценат Михайло Шейтельман і запропонував допомогу по збору коштів на матеріали на постійній основі. Спочатку оголосили збір на 10 000 грн., а в результаті з першого разу зібрали в п’ять разів більше.

У фіналі заходу, коли декілька сотень свічок були готові, вся трудова громада хором виконала духовний гімн України "Боже великий єдиний"

Скільки триватиме війна, стільки і буде потреба у окопних свічках, і стільки і трудитиметься на оборону міні-фабрика Ольги Матушенко. Бо немає окремого культурного фронту, фронт він один - а культура його підтримує не лише морально, а й практично.