Чи є у сорокарічних людей секс і чи можуть вони дивитися еротичний трилер «Хороша погана дівчинка»

Взагалі, секс у 40 років – це таке собі діло. Дивне, м'яко кажучи. У такому віці, погодьтеся, варто думати вже над чимось іншим: сенсом життя, землею чи вигідними пропозиціями на побутову хімію. А з розваг – почитати фейсбук Мар'яни Безуглої. 

Вашій Антоніні 40 буде вже незабаром і вона точно знає, що ніякими дурницями займатися не буде, коли, нарешті, перейде у такий поважний статус. І ви, шановні колеги, зі мною точно погодитеся. Бо ми з вами – люди серйозні. 

Особливо ті, які закидають інтернети матеріалами із заголовками «Зніміть це негайно! Табу в одязі для жінок 40+». Проних ми якось вже писали. 

Є дві підозри. Або ці матеріали клепають юні зумерки, для яких тридцятка – це вже крах усіх сподівань. Або це такий клікбейт – ви тицяєте на заголовок просто тому, що він вас обурив. 

Або юні зумерки.

Усе ж у наступному випадку це буде ближче до правди. 

Отже, вашу авторку вчергове тегнули у дописі про дичину. Дичина – це колонка такої собі Емілії Франко, колумністки видання «Wonder Україна». Воно себе позиціонує як журнал для жінок, в якому піднімають теми рівності, кар'єри, стосунків, сексу та культури. 

Так ось, авторка видання написала текст про еротичну стрічку «Хороша погана дівчинка». Нагадаю, у ній йдеться про гендиректорку (Ніколь Кідман), яка не отримує оргазмів у сексі з чоловіком. Вона зустрічає значно молодшого і розкутого інтерна, з яким кидається у садомазо стосунки. 

Емілія Франко описує свій похід у кіно і, серед іншого дивується, що туди поприпиралися пари 40+. 

Коментарі під її колумном не змусили себе чекати. 

Хочеться зараз звернутися до колег-редакторів різноманітних видань. Антоніна, звісно, втримається від ейджизму і не писатиме усе те, що в редакціях говорять про карколомні висновки дуже молодих журналістів та журналісток. Скажу так. Професіонали різного віку, з різним досвідом і різним бекграундом повинні доповнювати і навчати одне одного у колективі. Щось підказувати.

Молоді теж є що сказати, коли йдеться про якісь дикунські установки. Це ми добре спостерігаємо нині під час скандалу навколо університету Карпенка-Карого,коли розбиваються усі ці уявлення про те, що психологічне та сексуальне насильство викладачів – це нормально. Бо так заведено, завжди так було. 

І так, можливо, людині у років 20 видається, що 40 – це вже глибока старість. А старі люди, як відомо, сексом займатися не можуть. До речі, такі погляди нерідко поєднуються із полум'яно-ліберально-толерантними. Але ж у кожному виданні є головні редактори, які мають все те вичитувати.

І м'яко пояснювати юні усіляку страшну правду про старечі інтимні стосунки. Якщо, звісно, не хочете аби з вас реготали.