Що задумав Путін? Новим очільникам американської адміністрації починає розвиднятися

Слова Держсекретаря Марко Рубіо про відповідальність США за те, що українців переконали не лише у можливості перемоги, а й у знищенні Росії, можна трактувати по-різному. Але головна помилка у тому, що найбільше до прагнення українців знищити Росію доклалася саме Росія.

З першого дня вторгнення всі наші союзники правильно зрозуміли, що Росія не веде війну проти України. Вона веде війну з ними – із США і Обʼєднаним Королівством, Німеччиною і Польщею, Францією та Естонією тощо.

Просто у хибній уяві Путіна війна з ними може початися зі знищення України. Як-от Гітлер свого часу почав з Австрії (зі знайомою нам тезою що немає ніяких австрійців – це просто «неправильні німці»). У результаті Австрія припинила існування, а Гітлер пішов далі.

Судячи з новин, новим очільникам американської адміністрації це розуміння приходить поступово, і не всім одночасно. Тому, скоріше за все, ми ще якийсь час будемо чути суперечливі заяви від очільників нової адміністрації, та буквально фонтан інтерпретацій у соцмережах.

Важливо розуміти, що наміри Путіна були і залишаються незмінними: він воює за перерозподіл зон впливу у світі. І немає іншого способу його зупинити, крім як перемогти. Адже немає жодної довіри, жодної впевненості, що будь-яка укладена з Путіним угода буде виконуватися. І проблема не у тому, що хтось начебто переконав Україну що може перемогти росіян.

Проблема у тому, що багато країн Заходу так і не усвідомили, що ця стадія війни почалася з ультиматуму про «забирати манатки і повертатися на кордони 1997 року». Вони не переконали себе у необхідності залучити максимальні ресурси для її зупинки.

Починаючи з першого пострілу російського танку в українське село, першої ракети по наших містах, перших кроків російських військових по українській землі, прагненням будь-якого українця стало знищення Росії.

І саме успіхи ЗСУ, які не допустили «Київ за 3 дні» і які продовжують героїчно стримувати агресію сьогодні, переконали весь світ у тому, що Україна дійсно може це зробити. І від здатності союзників підтримувати нашу боротьбу та вкладатися у нашу перемогу залежить і те, наскільки швидко закінчиться війна, і те, чи прийде ця війна на їхню землю.

Тому тут можна лише запропонувати новому Держсекретарю прибути з візитом до України, щоб побачити на власні очі те, в якому стані перебуває зараз Україна, з якими викликами вона стикається, і наскільки важлива своєчасна підтримка всього цивілізованого світу для завершення цієї війни якомога скоріше.