Катерина служила у лавах Національної гвардії і після повномасштабного вторгнення росіян залишилася в окупованому Маріуполі. У день, коли її планували евакуювати, ворог скинув авіабомбу на бункер, де знаходилася дівчина.
Катерина народилася 20 лютого 1994 року в Маріуполі. Навчалася у місцевій загальноосвітній школі-гімназії №37. Потім закінчила філію Київської академії міжнародної економіки та міжнародних відносин і отримала диплом економіста.
«Катюша в нас довгоочікувана дитина. Мріяла жити і працювати. Зі школи писала вірші. Любила читати історичні книжки», - згадує мама Ірина.
Ще під час навчання Катерина не побоялася зайнятися бізнесом, і у 19 років відкрила власну справу – продуктовий магазин і кафе у місті поряд з військовою частиною. Це кафе було дуже популярним серед військових.
У 2021 році дівчина вирішила пов'язати життя з Національною гвардією України. 16 грудня вона підписала контракт і стала військовослужбовицею ОЗСП «Азов», обійнявши посаду діловода матеріально-технічної бази.
Дівчина обрала собі позивний «Катрін».
Пані Ірина згадує, що у лютому 2022 року Катю мали перевести на посаду начальниці продовольчої бази:
«А 20 лютого в неї день народження. Їм давали три вихідні. Вона приїхала додому. Але наступного дня усіх зібрали на базі. Почалася війна. І більше я її не бачила. Говорили по телефону або переписувалися».
«Катрін» разом із побратимами була на території металургійного комбінату «Азовсталь». Мама згадує, що просила її вийти з меткомбінату разом з цивільними.
«Я її просила: «Донечко, вийди, як цивільна, ми тебе заберемо». А вона відповіла: «Мама, в мене все добре. Я не можу так зробити. Навколо мене такі хороші і сильні хлопці. Пишаюся, що я з ними», - розповіла пані Ірина.
Росіяни жорстоко обстрілювали Маріуполь з моря, неба, землі із різних видів зброї. Вони скидали на житлові будинки важкі авіаційні бомби, зокрема під постійним вогнем був і металургійний комбінат «Азовсталь». Українські захисники та захисниці довго і мужньо тримали оборону приморського міста.
Увечері 7 травня Катерина повідомила, що її вивезуть наступного дня.
«7 травня о 19:57 написала: «Мам, я завтра виїжджаю машиною». Її мали вивезти під виглядом цивільної. А 8 травня близько 15 години в бункер вдарили авіабомбою. Мені повідомили побратими Каті, а згодом і патронатна служба», - розповідає мама загиблої військової.
Вона також уточнила, що Катя мала коханого хлопця, з яким вони прожили сім років. «Він для мене зараз неабияка підтримка. Хоч, звичайно, донечку мені ніхто не замінить… Ніколи не думала, що на старості залишуся без неї», - каже пані Ірина.
За її словами, тіло загиблої доньки досі не повернули додому.
Катерина Роговик була посмертно нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять Героїні!
Фото із соцмереж