У Швеції вбили спалювача Корану: як це стосується зброї для України

Після вчинку чоловіка у Туреччині заявили, що Швеція не може розраховувати на її підтримку щодо вступу до НАТО.

У Швеції застрелили іракця Салвана Моміку, який спровокував бурхливі протести після спалення Корану 2023 року.

Про це повідомляє Euronews.

Вбивство 38-річного Моміки сталося у квартирі в Стокгольмі ввечері 29 січня. За повідомленням поліції, після того, як уночі був застрелений чоловік віком близько 40 років, правоохоронці заарештували п'ятьох людей.

За інформаціє місцевих ЗМІ, приблизно у час скоєння вбивства Моміка вів пряму трансляцію у соціальних мережах.

Що відомо про Салвана Моміку?

Влітку 2023 року Моміку, який жив у Швеції, звинувачували в "агітації проти етнічної групи". Як повідомив окружний суд Стокгольма вирок для чоловіка, який мали винести 30 січня, відклали після "підтвердження, що один із обвинувачених помер".

Моміка організував серію акцій протесту, спрямованих проти ісламу, що викликало хвилю обурення у багатьох мусульманських країнах.

Біля посольства Швеції у Багдадідвічі спалахували заворушення, а шведського посла вислали через загострення дипломатичного конфлікту.

У червні 2023 року уряд Швеції надав Моміці дозвіл на проведення акції протесту, під час якої він спалив священну книгу, пояснивши це дотриманням принципів свободи слова.

Спалення Корану і членство Швеції в НАТО

У перший день мусульманського свята Ід аль-Адха (Курбан-байрам) у червні 2023 року Моміка публічно спалив Коран у сквері біля головної мечеті Стокгольма. Цей вчинок засудили Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Марокко та інші мусульманські країни, а іракська влада назвала його проявом расизму та безвідповідальності.

Це був не перший схожий випадок у Швеції – у січні того ж року лідер данської антиісламістської партії Stram Kurs ("Жорсткий курс") Расмус Палудан також спалив Коран біля посольства Туреччини у Стокгольмі.

Після цього президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Швеція не може розраховувати на підтримку Анкари щодо вступу до НАТО.

"Швеція не повинна очікувати від нас підтримки вступу до НАТО. Цілком очевидно, що ті, хто влаштував таку ганьбу перед посольством нашої країни, більше не можуть розраховувати на прихильність з нашого боку щодо їхньої заявки", – заявляв Ердоган.

Водночас Моміка стверджував, що не мав наміру перешкоджати процесу вступу Швеції до НАТО і спочатку навіть планував відкласти свою акцію до завершення розгляду цього питання.

"Я не хочу нашкодити країні, яка мене прийняла і зберегла мою гідність", – казав чоловік шведським медіа.

Він не пояснював, чому все ж таки вирішив піти на такий крок, попри те, що Швеція була на той час далека від вирішення питання вступу до Альянсу.

Туреччина тривалий час затягувала процес ратифікації вступу Швеції до НАТО, зокрема, посилаючись на випадки спалення Корану. Анкара висувала вимоги щодо посилення шведського антитерористичного законодавства та інших заходів, яких наполегливо добивався президент Реджеп Таїп Ердоган.

У результаті Швеція офіційно стала 32-м членом Північноатлантичного альянсу лише в березні 2024 року, хоча могла приєднатися ще на півтора року раніше.

Вступ Швеції до Альянсу та зброя для України

Відкладення членства Швеції в НАТО певною мірою вплинуло на війну в Україні. Як позаблокова країна, Швеція була змушена обмежувати постачання зброї Києву, оскільки потребувала власних ресурсів для оборони. Це стосувалося як наземної техніки, так і сучасних винищувачів Gripen.

Передбачалося, що після швидкого вступу до Альянсу та отримання гарантій безпеки Стокгольм зможе оперативніше передати ці літаки Україні. Однак через тривале затягування процесу передавання також відкладалося.

Коли навесні 2024 року вступ Швеції до НАТО став реальністю, країна почала готувати передавання Gripen, але союзники по Альянсу попросили її цього не робити. На той момент Бельгія, Нідерланди, Данія та Норвегія вже працювали над передаванням Україні винищувачів F-16, тож, щоб не створювати труднощів для авіакоаліції, шведські літаки вирішили тимчасово не передавати.

Після вступу до НАТО Швеція передала Україні два літаки системи повітряного раннього попередження та управління (AEW&C) ASC-890 і значно посилила постачання іншого озброєння.

До слова, у грудні 2024 року у Швеції просто на вулиці застрелили відомого в країні репера GABORO, справжнє ім'я якого Нінос Хурі.