У новому законопроекті виявили спірні моменти
У Верховну Раду України внесли на розгляд законопроект №12442, який передбачає покарання для ТЦК та ВЛК за протиправну мобілізацію. Це включає і "бусифікацію". Тим часом у новому законопроекті виявили спірні моменти, а парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України двома статтями, яких раніше там не було.
Про це йдеться у публікації "Телеграфа": "Бусифікація" залишається? Що не так зі спробами покарання ТЦК. Спочатку пропонується встановити покарання для співробітників ТЦК. Його передбачатиме запропонована законопроєктом нова стаття КК 426-2.
За задумом нардепів, під час дії воєнного стану, військовим службовим особам загрожуватиме від трьох до восьми років в’язниці, якщо вони мобілізують громадянина, якого за законом мобілізувати не можна. Або ж навпаки "відмажуть" від мобілізації того, кого призивати і можна, і треба.
Втім, до формулювань такої жорсткої статті одразу ж виникають два принципових питання.
По-перше, відповідальність ТЦК настає у разі порушення порядку призову стосовно тих, кого призивати по закону і так не можна. І як зазначають правники, це дійсно проблема.
– Наприклад, багатодітний батько. Він дав всі документи, заяву на відстрочку, йому сказали, що нам твоя заява до одного місця і ми тебе мобілізуємо. Він приходить в частину, подає заяву і через три-чотири місяці звільняється з військової частини з тими ж документами. За ці місяці особа отримала заробітну плату, додаткову нагороду, навчання, її годували три рази. Хто за це буде нести відповідальність? А там суми дуже значні: на кожну таку особу по півмільйона гривень, а то і по мільйону гривень витрачено. Почекайте. Щоб просто керівник ТЦК поставив собі галку, що він там когось мобілізував, держава втратила мільйон гривень? – казав в інтерв’ю "Телеграфу" адвокат Ростислав Кравець.
А як щодо тих, кого мобілізувати можна? Їх що, дозволено призивати з порушеннями? Принаймні, за їхню "бусифікацію", "антибусифікаційний" законопроєкт ніякої відповідальності для ТЦК не встановлює.
– Тут мова про ступінь суспільної небезпеки: людина не підлягає призову, а її призивають. Це небезпека. А в іншому випадку, людина наче як і підпадає під призов, але були якісь формальні порушення які не є кримінально карними, — коментує "Телеграфу" столичний адвокат Дмитро Бузанов.
– Що стосується "силової" мобілізації – це й так, як на мене, порушує і норми чинного законодавства, а не лише здорового глузду. Просто це, на жаль, ігнорується правоохоронцями, напевно, з розрахунком на те, що "війна все списує". Буду пропонувати розширити межі цього законопроєкту, щоб акцентованою відповідальністю боротися проти таких ганебних і комплексно шкідливих дій з боку осіб у формі, які називають "бусифікацією", — пояснив ідею нардеп Георгій Мазурашу.
По-друге, неоднозначною є норма про відповідальність лише військових службових осіб, за протиправну мобілізацію. Як зазначав речник Міноборони Дмитро Лазуткін, в ТЦК по всій Україні працює 36 тисяч осіб і серед них 7 тисяч це цивільні люди. Таким чином, 29 тисяч військових ТЦК нестимуть відповідальність за порушення мобілізації, а 7 тисяч цивільних ні?
– Очевидно, тут враховано те, що цивільні особи, мабуть, не приймають таких рішень, якими порушуються норми законодавства щодо призову на військову службу під час мобілізації. Та знову ж таки, це ті моменти, які можна допрацювати й вдосконалити у разі ухвалення за основу, — додав Мазурашу.
Дмитро Бузанов пояснює: наказ про направлення, прийняття чи призов на військову службу приймає саме начальник ТЦК, а він — військова посадова особа.
Раніше "Телеграф" писав, чи може "обмежено придатний" чоловік потрапити у розшук, якщо не пройде ВЛК. Оновлення медичних даних є обов'язком громадян, а не проханням.