У середу надвечір, після трьох днів гарячих дебатів, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) покарала грузинську делегацію за те свавілля, яке коїть чинна грузинська влада – включно з фальсифікацією виборів, придушенням протестів і довільними виборами.
Ухвалене рішення, втім, стало компромісним.
Провладним депутатам з Грузії надали право працювати у ПАРЄ, але під санкціями та з дуже урізаними правами.
Керівниця парламентської делегації Грузії Тея Цулукіані заявила про "вихід з ПАРЄ".
При цьому, країна планує співпрацювати з Радою Європи.
Докладніше про те, як покарали Грузію, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (зі Страсбурга) Звільнення політв'язнів та перевибори у Грузії: пояснюємо плюси та мінуси рішення ПАРЄ.
Далі – стислий її виклад.
Як відомо, ПАРЄ не має впливу на торгівлю або фінансові послуги, тож може здійснювати тільки політичний тиск.
Мета санкцій проти Грузії – зробити так, щоби підсанкційна держава відчула обмеження прав або навіть приниження.
І заходи щодо Грузії з цим чудово справляються.
Якщо спрощено, то грузинам дозволили лише виступати на сесіях, голосувати (і то, крім рішення щодо Грузії), а також спілкуватися з колегами.
Настільки широкі обмеження є дійсно принизливими.
В осяжному минулому такі санкції застосовували лише до росіян у 2014-15 роках, і тоді вони на знак протесту щоразу йшли з ПАРЄ.
Ще одна дуже важлива деталь рішення: визнання того, що у Грузії є політв’язні.
Тут до Грузії виставлена чітка вимога: звільнити всіх політичних в’язнів до квітневої сесії 2025 року.
Але головна "фішка" рішення ПАРЄ – це вимога про нові парламентські вибори.
Тобто цей шлях визначений як безальтернативний для Грузії.
Крім того, у вимозі ПАРЄ йдеться про дуже швидкий початок процесу.
Ще до квітня, тобто протягом трьох місяців, ПАРЄ має формально розпочати передвиборчі процеси, і це визначене одним з індикаторів, відповідно до яких на квітневій сесії асамблея вирішуватиме, що робити з Грузією далі.
Та чи планують грузини виконувати ці вимоги? Однозначно, ні.
Втім, не варто закривати очі і на негативні наслідки цього рішення ПАРЄ.
Проблема у тому, що навіть тимчасове визнання їхніх повноважень означає, що ПАРЄ визнала повноважність та легітимність нового грузинського парламенту.
Навіть попри те, що у його складі немає жодної з опозиційних партій за які голосували громадяни.
І навіть попри те, що правляча партія відібрала одне з місць у делегації до ПАРЄ, зарезервованих для опозиції.
Новий грузинський парламент, по суті, завдяки рішенню ПАРЄ пробив міжнародну блокаду і суттєво підважив усі подальші сумніви у його легітимності.
Грузія вже заявила, що йде з Парламентськрї асамблеї Ради Європи, але продовжить співробітництво з Радою Європи.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (зі Страсбурга) Звільнення політв'язнів та перевибори у Грузії: пояснюємо плюси та мінуси рішення ПАРЄ.