160 бангладешців — це тільки початок. Як Україні пережити майбутній наплив мігрантів

Українське підприємство планує завозити робітників із Бангладеш

Український бізнес називає брак робочої сили — проблемою номер один. Вже скільки ми говорили про те, що Україна не може не замінити робочу силу шляхом залучення мігрантів, а майбутнє виявилося зовсім поруч. Одним із перших прикладів у цьому напрямі стало підприємство "Ламелла", розташоване в Закарпатській області, яке ініціювало залучення іноземних працівників із Бангладеш.

Виробник меблів планує найняти 160 робітників з Народної республіки Бангладеш. Це частина масштабного проєкту зі збільшення штату на 700 осіб. Однак брак кадрів в Україні змушує підприємство шукати співробітників за кордоном.

Для підтвердження серйозності намірів компанія придбала і переобладнала готель у місті Тячів, адаптувавши його для довгострокового розміщення заробітчан. Наразі тривають переговори з Міністерством закордонних справ про легалізацію працевлаштування іноземних громадян.

"Ламелла" є дочірньою структурою естонської компанії "Хімбалт Трейд", кінцевим бенефіціаром якої виступає громадянин Естонії Едуард Овчаров. Основний бізнес компанії — постачання нафтохімічної продукції на міжнародні ринки.

Важливо Українці не йдуть на роботу через ТЦК: на Закарпатті винаймають працівників з Бангладешу

А тепер, після викладення фактів, давайте поговоримо тверезо і без емоційних гасел. Маємо дуже цікавий експеримент із суто дослідницького погляду. Якщо експеримент виявиться вдалим, то ми стоїмо на порозі великого (складно підібрати всі прикметники — соціального, культурного, політичного, економічного тощо) перелому. Очевидно ж, що в разі успішності прикладу інші підприємства будуть активно заміщати українських робітників, принаймні тих, хто не може бути заброньований, іноземцями.

Навіть якщо завтра закінчиться війна, чоловіки повернуться з фронту і (в ідеалі) увіллються в активне економічне життя, ресурсів для відновлення економіки не вистачить. Тому залучення мігрантів стає не просто альтернативою, а необхідністю.

Польща, яка зіткнулася зі схожою проблемою, активно заміщала дефіцит робочої сили мігрантами з культурно близьких країн, українцями насамперед. Однак в Україні такий шлях малоймовірний. Військово-політичні причини виключають варіант залучення мігрантів з Білорусі, а трудові ресурси з Молдови активно обробляє Румунія. Отже, Україна повинна шукати рішення за межами регіону.

Залучення мігрантів тягне за собою не тільки економічні, а й соціальні виклики. Ми говоримо про:

1. Соціальну адаптацію: працівники з інших культур можуть зазнавати труднощів з інтеграцією в українське суспільство.
2. Політичні ризики: рішення про масове залучення мігрантів може не тільки викликати неоднозначну реакцію всередині країни, а й перекроїти політичну карту, стати причиною появи нових партій.
3. Економічні витрати: компанії мають бути готові вкладатися в навчання та створення інфраструктури для іноземних працівників.

Проте політика полікультурності та відкритості стає необхідністю для виживання України. В умовах демографічної кризи, спричиненої війною, і шкоди, завданої промисловості, країні доведеться робити вибір: або адаптуватися до нових реалій, або скорочуватися до кордонів територій, які вдасться ефективно адмініструвати.

Ситуація з "Ламеллою" — це не просто кейс окремого підприємства, а сигнал для всієї економіки України. Наша держава ще не стикалася з таким об'ємним завданням щодо трудової міграції. Україна має пройти непростий шлях. Але в сучасних умовах це не питання вибору, а питання виживання

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Трамп депортує 1,4 млн нелегальних мігрантів: скільки серед них українців