28 січня 2025 року у Львові міністр закордонних справ Андрій Сибіга і міністр культури Андрій Точицький зустрілися з очільником МЗС Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом. Формально він був на відкритті першого в Україні культурного хабу ЮНЕСКО.Про справжню мету іспанський гість написав у соцмережі Х: "Ми маємо зробити цей рік роком миру. Справедливого миру, котрий гарантує суверенітет і свободу українського народу".Візит Альбареса проходив на тлі занепокоєння півночі Європі через власну безпеку. Зокрема, про це заявила прем'єрка Данії Метте Фредеріксен на зустрічі з канцлером ФРН Олафом Шольцем: "Ми бачимо російські гібридні атаки у Європі, у Балтійському морі. Нам потрібна сильніша й рішучіша Європа".Нині Фредеріксен здійснює турне столицями Європи щоби посилити безпеку ще одного регіону - Арктичного (через Гренландію і Росію). Данія раніше оголосила про суттєве збільшення інвестицій в оборону.Постає питання - чи впорається Європа з двома "гарячими точками"?Не виключено, що про це говорили 27 січня на заходах з нагоди 80-ї річниці визволення концтабору "Аушвіц" у Польщі. Президент Франції Емманюель Макрон обговорив із президентом України Володимиром Зеленським розширення форматів гарантій безпеки.Якими є ці "розширені формати", наразі невідомо. Нагадаємо, що раніше Макрон пропонував французьких вояків до участі у миротворчому контингенті. Імовірно, що темою бесіди також була реакція Росії на продовження європейських санкцій.Офіційно речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що санкції не вплинуть на російську економіку. Натомість директор Cлужби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін натякнув на обговорення поділу України. Він запропонував "Російській історичній спільноті" залучити іноземних фахівців для обговорення історичних підстав для претензій на українські землі."Спробуємо запросити істориків із Польщі, з Угорщини, зі Словаччини", - зазначив Наришкін у відповідь на запитання, чи можуть різні країни поділити Україну.Теоретично, росіяни здатні знайти фахівців, котрі погодяться обговорювати історичну обґрунтованість російських зазіхань на українські території. Оскільки Наришкін згадав про європейські країни, є підстави припускати, що готується ґрунт для політичних торгів щодо Криму і чотирьох українських регіонів в обмін на протекторат чи інші форми впливу згаданих держав на окремі регіони нашої країни.Відтак стає зрозумілішою заява головної євродипломатки Каї Каллас про зростання потреб України у боєприпасах і засобах ППО, а також в іншій безпековій підтримці. Але якщо європейські політики допускають пряме зіткнення з Росією в Арктиці (опосередковано про це свідчить гостра реакція на інциденти у Балтійському морі), стає зрозумілим і тур данської прем'єрки, і збільшення "стелі" відрахувань на оборону для країн НАТО. Якщо йдеться про Альянс - це вже питання і до США.Офіційний Вашингтон не заявив нічого принципово нового по українському питанню. Водночас новий держсекретар Марко Рубіо 28 січня розмовляв із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі про Україну. Рубіо, судячи з офіційного повідомлення, розглядає війну Росії в Україні в одному ряду з конфліктом на Близькому Сході та "згубному упливі Китаю". Він наголосив на глибоких особливих відносинах між США і Великою Британією, зокрема, у вирішенні вищезазначених конфліктів. Тези розмови можуть свідчити про намір Вашингтону зробити Лондон своїм опорним пунктом у Європі (поза ЄС) на підставі спільних інтересів.Водночас президент США Дональд Трамп зробив цікавий хід - поспілкувався з прем'єром Індії Нарендрою Моді."Усі теми були обговорені", - пояснив він, але не уточнив, які саме. Натомість анонсував приїзд індійського прем'єра до Вашингтона у лютому. Скоріш, поміж "усіх тем" була й Україна.Нарендра Моді у 2024 році відвідував Київ і пропонував посередницькі послуги у врегулюванні конфлікту. Індія розглядається як противага Китаю на Глобальному Півдні, проте Трамп продемонстрував, що готовий взаємодіяти з обома країнами: від 20 січня встиг поспілкуватися і з Сі, і з Моді.У проміжному підсумку, насичена політичними заявами і консультаціями перша половина тижня не принесла Україні конкретних результатів. Опосередковано про це свідчить зауваження Володимира Зеленського в інтерв'ю італійському виданню про те, що не треба було Києву відмовлятися від ядерної зброї у 1991 році. Отже, він натякнув, що на момент спілкування з італійськими журналістами він не почув від партнерів таких варіантів гарантій безпеки, які б були надійнішими за ядерку.Тим часом видно роздратування і в деяких європейських та американських політичних колах. Євросоюз пролонгував санкції проти РФ, але Єврокомісія заявила, що продовжить переговори з Україною про постачання газу Європі із залученням Словаччини й Угорщини. Вірогідно, газової теми торкнулася і президентка Молдови Майя Санду під час зустрічі у Києві 28 січня з головою Верховної Ради України.Натомість видання Politico стверджує, що офіційний Київ розраховує на те, що Путін зірве переговори і Трампу доведеться надати Україні велику військову допомогу.