Нацагентство з питань запобігання корупції протягом минулого року почало 1050 повних перевірок декларацій, з яких вже завершили 715. У НАЗК розповіли, на яку суму загалом декларанти вказали недостовірні дані.
«За результатами перевірок, проведених у 2024 році, у 353 деклараціях, тобто у 50% із завершених, виявлено недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 192,1 млн грн та необґрунтованість активів на понад 47 млн грн. Для порівняння, у 2021 році порушення було встановлено у 27% завершених перевірок (із 1043 перевірок порушення виявлено у 282 деклараціях). Це свідчить про те, що застосування у 2024 році ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку значно підвищило ефективність роботи»,- заявила очільниця Управління проведення повних перевірок НАЗК Юлія Кулікова.
Зокрема, ознаки незаконного збагачення та необґрунтованості активів виявили у деклараціях:
- колишнього уповноваженого ВРУ з прав людини – ознаки незаконного збагачення на понад 9,8 млн грн та недостовірних даних на понад 20 млн грн у декларації за 2023 рік;
- ексначальника управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби у Київській області – ознаки незаконного збагачення на понад 20,5 млн грн у декларації за 2021 рік;
- голови Очаківської міської ради Миколаївської області – ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн у деклараціях за 2021 та 2022 роки;
- колишнього начальника відділення митного оформлення Одеської митниці – ознаки необґрунтованості активів на понад 3,2 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексголови Дарницької районної у місті Києві держадміністрації – ознаки необґрунтованості активів на понад 5,2 млн грн у декларації за 2021 рік.
Водночас недостовірне декларування виявили у деклараціях:
- народного депутата – на понад 3,8 млн грн у декларації за 2023 рік;
- народного депутата – на понад 1,9 млн грн у декларації за 2021 рік та на понад 2,7 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексзаступника міністра соціальної політики – на понад 10,9 млн грн у декларації за 2022 рік;
- судді Верховного Суду – на понад 1,8 млн грн у декларації за 2023 рік;
- голови Харківської облради – на понад 3,4 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексголови Тернопільської облради – на понад 1,5 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексзаступника голови Київської ОДА – на понад 9,2 млн грн у декларації за 2022 рік;
Щодо тих, у чиїх деклараціях виявили недостовірні дані, ознаки незаконного збагачення та необґрунтованості активів відкриті кримінальні справи, або ж матеріали направили до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Водночас у НАЗК повідомили, у чиїх деклараціях виявили недостовірних даних на найбільші суми:
- ексзаступника голови Дніпропетровської ОДА – на понад 130 млн грн у декларації за 2021 рік;
- заступника начальника Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – на понад 100,9 млн грн у декларації за 2021 рік та понад 48,8 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексзаступника начальника відділу Закарпатської митниці – на понад 306,9 млн грн у декларації за 2023 рік та понад 286 млн грн у декларації за 2022 рік;
- ексголови Білгород-Дністровської районної ради Одеської області – на понад 59,6 млн грн у декларації за 2021 рік;
- ексдепутата Обухівської райради – на майже 373 млн грн у декларації за 2022 рік;
- депутата Кам’янець-Подільської міськради – на понад 253 млн грн у декларації за 2021 рік та понад 252 млн грн у декларації за 2022 рік.
Щодо них Нацполіція чи Державне бюро розслідувань почали кримінальні справи.
Раніше АРМА розшукало в одного із з начальників територіального сервісного центру МВС України елітні апартаменти в Грузії, які він придбав уже після початку повномасштабної війни, та низку автомобілів. Усе це майно службовець не мав змоги придбати за офіційно задекларовані доходи.