Отакої: у 1960-х Пентагон планував теракти в США для виправдання вторгнення на Кубу

Американський уряд у 1960-х роках цілком серйозно розглядав можливість влаштувати на території США серію терористичних актів та звинуватити у цьому Кубу, де в той час владу захопив Фідель Кастро. Тим самим планувалося виправдати майбутню військову операцію зі вторгнення на острів.

Про це сказано у розсекречених документах Пентагону, повідомляє видання Daily Mail. Документи, які зберігалися у таємниці, були розсекречені за наказом президента США Дональда Трампа.

Зокрема було опубліковано 12-сторінковий звіт за підписом Об’єднаного комітету начальників штабів (аналог Генерального штабу в США), датований березнем 1962 року, за шість місяців до початку "Карибської кризи". У документі перераховувалися ідеї терактів "під фальшивим прапором", які планувалося влаштувати в США. План під назвою "Нортвудс" передбачав серію нападів на громадян США як на території безпосередньо Сполучених Штатів, так і за кордоном. Нападники повинні були бути замасковані під кубинців, або членів асоційованих з комуністами рухів, щоб налаштувати суспільну думку проти Куби.

"Ми могли б розгорнути комуністичну кубинську терористичну кампанію в районі Маямі, в інших містах Флориди та навіть у Вашингтоні", – сказано у повідомленні.

Окрім нападів на цивільне населення, у Пентагоні розглядали можливість підірвати американський військовий корабель у бухті Гуантанамо. Планувалося, що після цього теракту, за аналогією з підривом броненосця "Мен" у 1898 році (підрив броненосця Мен у Гавані спровокував початок іспано-американської війни, яку виграли США) "списки втрат в американських газетах викликали б корисну хвилю національного обурення". Президент США Джон Кеннеді, отримавши плани "Нортвудса", був шокований ними та заборонив будь-які подібні дії.

Видання додає, що сам факт розробки такої операції вперше став відомий у 2001 році, коли Комісія з перегляду записів про вбивства Джона Ф. Кеннеді оприлюднила більшу частину цього документу. Проте до цього часу невідомими залишалися подробиці та планування операції.

Нагадаємо, що Трамп підписав указ про розсекречення документів щодо вбивств президента США Джона Ф. Кеннеді, сенатора Роберта Кеннеді та борця за громадянські права Мартіна Лютера Кінга-молодшого.

В перший свій день на посаді Трамп скасував деякі рішення адміністрації 46-го президента США Джозефа Байдена. Також він підписав низку указів щодо питань енергетики, національної безпеки, економіки, імміграційної політики та деяких інших сфер життя в США. До цього він свого часу анонсував, що підпише "рекордну кількість указів". Втім, за кілька днів після цього кількість указів, які планував підписати Трамп, несподівано "всохла" до 10.