Боротьба за АОЗ та бюджет у 300 мільярдів: міфи та «спростування»

Несеться скандал навколо Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель». АОЗ – одне з найбільших в Україні державних підприємств, якому в 2024-ому році було довірено розпорядитися 305 мільярдами гривень державного бюджету на закупівлю озброєння для потреб Збройних Сил України.

Знаєте що мене більше всього вкурвлює в цій історії? Це спроби закрити власні репутаційні та організаційні факапи пафосними заявами та маніпуляціями. Вкурвлюють антикори, які співали оди Умерову, коли знімали Резнікова, а тепер мочать і це керівництво МОУ…  Я не бачу в протистоянні АОЗ та керівництва МОУ позитивних героїв, «останньої чесної інституції, яка протистоїть корупційному монстру», чи «годівнички соросят, яку потрібно розігнати»… 

Почнемо з того, що Марину Безрукову, яка до того не мала досвіду в оборонно-промисловому комплексі, було призначено наприкінці січня 2024-го року – і от вже за кілька днів спливає її однорічний контракт.

Варто віддати належне, Безрукова була медійною і забезпечила АОЗ досить гарний образ. За неї вписувалися її партнери з середовища антикорпціонерів та їх прихільників. Загалом виглядало на те, що ліберальна публіка в Україні та на Заході вбачали в керівниці АОЗ чи не єдину некорумповану інституцію в системі оборони. Так би мовити, досягнення демократів… Заступником Марини Безрукової з літа 2024-го року працює Артем Ситник – перший керівник НАБУ. Ще одна ікона професійних антикорів.  

Коли керівництво Міноборони намагалося якось потіснити Безрукову на її захист відразу вставала купа лідерів думок, дипломати, включалися політики та лобісти. Але у Вашингтоні трапилися певні зміни. У наших антикорів-лібералів явно просіли можливості формувати думку партнерів Києва у Білому Домі.

На поверхню почало виходити купа речей, які раніше політично не можна було закидати Безруковій.

Голова фракції «Голос» у Верховні Раді (до речі, фракції Рустема Умєрова) Олександра Устінова у своїй нещодавній публікації порівняла Марину Безрукову з екс-очільником Фонду державного майна Дмитром Сенниченко. «Свого часу він красиво «здав» декілька хабарників НАБУ, отримав за це індульгенцію від усіх антикорупціонерів, підтримку міжнародників і гучний піар. Пізніше, коли виявилося, що він провертав схеми в сотні разів більші ніж там, де здавав хабарників, це стало величезним ударом по всіх міжнародниках і антикорупціонерах, та й загалом, по Україні, і по мотивації до змін, в які повірили люди. Скажу чесно, навіть мені спочатку не хотілося вірити в схеми Сенниченка, поки не були оприлюднені докази. Тепер він у міжнародному розшуку, а судять його заочно», – писала Устінова в своєму блозі «Піар на зброї. Що не так працює в Агенції оборонних закупівель?».

Наші антикорупціонери одразу «заклеймив» колишню колегу, їй навіть закинули, що Устінова сама мітила на місце Безрукової… Але блог Устінової став певним чином коментарем на публічний звіт Марини Безрукової «Більше зброї, менше посередників. Агенція оборонних закупівель у 2024 році – в цифрах». Устінова розбиває позицію керівництва АОЗ щодо зменшення частки посередників та контрактування 61% бюджету з українськими виробниками: «Але найбільше запитань в мене викликала сама цифра 61%, адже більшість грошей АОЗ іде на імпорт. І це чітко видно по звітності. Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником – дасть вам 90% контрактів з виробниками», – пише народна депутатка.

Звіти та інтерв’ю Безрукової, які виходили в пресі напередодні рішень Наглядової ради та Міністерства оборони щодо продовження контракту чи призначення нового керівника АОЗ, несуть в собі багато місць, які потребують пояснення. Я жодним чином не закидаю Безруковій корупцію чи ще щось таке. Я лише бачу певну невідповідність ідеалізованого образу і цифр та фактів.  

Давайте спробуємо критично розглянути досягнення АОЗ.

Перше, «АОЗ ефективно використовує кошти». Пряма мова Марини Безрукової по цьому питанню виглядає як явка з повинною: «У 2024 році Агенція поставила озброєння Збройним Силам України на понад 180 млрд грн», – тобто маючи більше 300 мільярдів гривень коштів, Агенція спромоглася забезпечити постачання лише на 60%. «Не менш важливо, що за фінансові ресурси 2024 року в 1 кварталі 2025 року буде поставлено озброєння та військової техніки на близько 46 млрд грн», – якщо припустити, що на це озброєння у 2024-ому році вже було сплачено 50% авансу (23 млрд грн), то викликає питання, а коли ж буде (і чи взагалі буде) поставлено озброєння на близько 100 з 300 витрачених у 2024-ому мільярдів гривень?

Друге, «АОЗ забезпечує ритмічність постачання озброєння». Люди з середини системи, які є споживачами послуг АОЗ, стверджують, що діяльність АОЗ категорично не влаштовує ЗСУ та Генштаб. У 2024-ому році АОЗ зміг забезпечити постачання лише 35% від необхідної кількості 120 мм мінометних мін та ще менший відсоток по артилерійським пострілам. Але військові, на відміну від політиків та чиновників з Міноборони та АОЗ, обмежені у можливостях публічної комунікації. 

Третє, «АОЗ значно знизила роль посередників». Сума контрактів з інозеними посередниками за другу половину 2024-го  склала кілька сотень мільярдів гривень. Як підтвердило МОУ Устіновій на офіційний запит, найбільше коштів у 2024-ому році отримав великий чеський збройний посередник «Excalibur Army» - майже 22 мільярди гривень. При цьому, за нашою інформацією, сума контрактів АОЗ з цією чеською компанією вже становить 45 мільярдів гривень. Справжнім «відкриттям» для АОЗ стали болгарські посередники «BIEM» та «Waterstonе» – з цими двома компаніями Марина Безрукова підписала контрактів загалом на 33 мільярди гривень. Румунські державні посередники «Romarm» та «Romtehnica» отримали контрактів на 36 мільярдів гривень.

Четверте, «у 2024-ому році АОЗ суттєво знизила або принаймні втримала середні ціни на боєприпаси критичної номенклатури». За другу половину 2024-го року ціни на 122 мм артилерійські постріли виросли на 14%, на 152 мм – на 25%. В МОУ стверджують, що основна причина підвищення – підігрування та зливи цін «наближеним» постачальникам АОЗ. Певна стабільність залишилися лише на мінометні та артилерійські постріли індійського походження, по яким є серйозні нарікання на якість.

П’яте, «у АОЗ «силою» забирають кошти». Дивним чином виявилось, що у кінці 2024-го року «Агенція» повернула 2,5 мільярди гривень в бюджет. Безрукова називає цей залишок «некритичним», хоча на цю суму можна було закупити 100 тисяч FPV-дронів. І керівник АОЗ прекрасно знала, що бюджет 2025-го буде доступний лише з кінця січня, але все одно не скористалася 2,5 мільярдами гривень попереднього бюджету. Ще більше це дивує на фоні заяв керівництва Агенції про безпідставну передачу 23 мільярдів бюджету АОЗ на адресу Державної прикордонної служби, які вже нібито були заплановані АОЗ на власні контракти. До речі, за цим проєктом ДПСУ вже почала отримувати артилерійські боєприпаси, чим точно не може похвалитися Агенція оборонних закупівель.

Шосте. «АОЗ підтримує національного виробника». Коли Україна є одним з світових лідерів у виробництві беспілотників, Марина Безрукова переказує наприкінці року 1,1 мільярди гривень за польські розвідувальні БПЛА, за цінами в 4 рази дорожче українських «Шарків», на які українці продовжують збирати кошти через волонтерські фонди. Подібно до цього АОЗ витрачає мільярди гривень на закупівлю закордонних гаубиць, зупиняючи фінансування «Богдан». Або ж сплачує такі ж мільярди на іноземні броньовики, не даючи вчасно аванси на українські БТР-4, «Інгуари» та «Новатори».

Сьоме. «Зміна керівника Агенції ставить під загрозу «данську» модель фінансування». Це твердження виглядає як банальний шантаж і спробу прив’язати певні особистості до успіхів європейської та української дипломатії. Тим паче, що більше частину коштів Данія зараз направляє… Департаменту військово-технічної політики Міноборони, а не Агенції оборонних закупівель.

Восьме. «АОЗ є останнім бастіоном мотивованості та високої компетенції». Я це твердження прочитав в записці антикорупціонерів на адресу одного американського конгресмена-республіканця. Мене запитали що я думаю про це… Лише за кілька тижнів Агенція втрапила у два скандали на майже 400 мільйонів Євро – закупівля застарілих протитанкових за ціною нових та контракт на турецькі прилади нічного бачення «мисливської» якості за вищою, ніж у військових магазинах, ціною. Як виявили журналісти, що обидва контракти укладено 31 грудня, що точно не є співпадінням. Чи є сенс ще щось пояснювати?

Замість висновків

Нещодавно обрана Громадська антикорупційна рада при МОУ виступила з закликом до РНБО і керівництва держави  втрутитись у конфлікт та попередити класичну українську історію з двома директорами, вибитими дверями та підробними печатками.

Те, що за день в усіх відкритих реєстрах Арсен Жумаділов замінив Безрукову на посаді директора АОЗ свідчить, що певну опцію для державної реєстрації в МОУ знайшли. Щодо удару по іміджу, кризі корпоративного управління тощо… Краще розібралися б з корпоратизацією Укроборонпрому та з кримінальним покранням тих, хто прикривав корупцію та розпил оборонних бюджетів до великого вторгнення росіян.

Можна не підтримувати Рустема Умєрова через методи та способи звільнення Безрукової, але і кампанія підтримки на посаді за будь-яку ціну наводить на багато думок щодо захисту особистих інтересів та контрактів, які просувалися в АОЗ. Час зняти рожеві окуляри і критично поглянути на ситуацію в закупівлях.