Моторошний культ особистості: де в Києві стояли пам'ятники Сталіну і який вони мали вигляд

Перший пам'ятник Сталіну був виготовлений в 1929 році скульптором Матвієм Харламовим, напередодні святкування 50-річчя "вождя". Масове ж встановлення бюстів припало на період формування культу особистості Сталіна й охопило період із середини 1930-х до середини 1950-х років.

Пам'ятники і погруддя встановлювали в більшості міст СРСР, а після 1945 року — і в містах Східної Європи. Пам'ятники Сталіну значних розмірів, як правило, встановлювали в центрі міста, села чи селища на центральній вулиці або площі, яка нерідко носила ім'я самого Сталіна.

Пам'ятники "вождю" менших розмірів встановлювали в парках, скверах, садах, пришкільних ділянках, лікарняних містечках та на територіях навчальних закладів.

Культ особистості Сталіна, створеного радянською пропагандою, було викрито і "розчавлено" в 1956 році на XX з’їзді КПРС. У цей час пам’ятники на його честь почали активно демонтувати.

Цікаво та показово, що рудименти цього культу досі можна зустріти в Росії, де навіть сьогодні відкривають пам’ятники Сталіну.

Де у Києві стояли пам’ятники Сталіну та як вони виглядали

Перший у Києві пам'ятник Сталіну був побудований наприкінці 1930-х років. На площі III-го інтернаціоналу біля входу в парк на місці, де стояв пам'ятник імператору Олександру II, було встановлено бетонну 5-метрову скульптуру Йосипа Сталіна.

Для цього вхід у колишній Купецький сад облагородили широкими сходами, у центрі яких встановили пам'ятник "вождю". Перед ним влаштували каскад фонтанів.

Передбачалося, що коли з'явиться можливість, то бетонний замінять бронзовим, але цього не сталося — зруйнований цей пам'ятник був у 1941 році під час нацистської окупації Києва.

Історики вважають, що автором скульптури міг стати Сергій Меркуров, який є батьком "карамельного" Леніна на Бессарабці, встановленого 1946 року.

У 1944 році, після звільнення Києва від німецько-фашистських військ, постамент знову використали для спорудження пам’ятника Йосипу Сталіну. З цієї нагоди на честь Сталіна перейменували і сучасну Європейську площу. Пам’ятник був тимчасовим і в майбутньому його мали зробити монументальнішим.

Але він простояв лише до 1956 року, коли в результаті рішення ХХ з’їзду КПРС його знесли.

Типова скульптура "Ленін і Сталін у Гірках" була також встановлена в Піонерському парку, який зараз носить назву Маріїнський парк. Монумент був виготовлений з бетону і являв собою Леніна і Сталіна, які сидять обличчям один до одного на лавці.

Демонтована скульптура була наприкінці 50-х — початку 60-х років. Її подальша доля невідома.

Ще одна типова скульптура під назвою "Горький в гостях у Сталіна" була встановлена в Піонерському парку. Зараз це Хрещатий парк, місце приблизно в районі Музею води.

Виготовлена вона була з бетону. Сталін і Горький також сидять обличчям один до одного на лавці і розмовляють. Оточували монумент яскраві клумби. Демонтували скульптуру орієнтовно на початку 50-х років. Вона вважається втраченою.

Усі пам'ятники Сталіну під час десталінізації були демонтовані в 1956-1961 роках.

Нагадаємо, Йосип Віссаріонович Сталін військовий і політичний діяч СРСР. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922-1953) і глави уряду (1941-1953), встановив у СРСР тоталітарну систему і став фактично одноосібним диктатором.

Він влаштував масові репресії в 1931-1950 роках. Загалом у 1921-1953 роках (роки правління Сталіна) в СРСР, за підрахунками державного російського історика РАН В. Земскова, було засуджено 23,77 млн осіб: із них до найвищої міри покарання — 6,43 млн осіб, а на заслання відправилось — 3,765 млн.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що в Києві є шикарний особняк графині, який раптово перетворився на моторошну катівню. Садиба Уварової є пам’яткою архітектури місцевого значення, однак у її катівнях відбувалися насправді страшні речі, від яких холоне кров у жилах.