Вчені кажуть, що зрозуміли звідки взялися динозаври

Історія того, як динозаври стали домінувати на нашій планеті, захоплює як науковців, так і широку публіку вже протягом багатьох поколінь. Тепер нове захопливе дослідження викопних решток припускає, що ми можемо шукати їхніх найперших предків у зовсім неправильних місцях. Хоча ми виявили безліч скам’янілостей динозаврів у таких місцях, як Аргентина та Зімбабве, перші динозаври, можливо, з’явилися в спекотних екваторіальних регіонах давньої Землі – територіях, які сьогодні охоплюють Амазонські джунглі, басейн Конго та пустелю Сахара.

Прогалини у викопному літописі динозаврів

Найдавніші відомі скам’янілості динозаврів датуються приблизно 230 мільйонами років і були знайдені в Аргентині, Бразилії та Зімбабве. Однак відмінності між цими скам’янілостями свідчать, що динозаври еволюціонували вже мільйони років до того, як ці екземпляри з’явилися. Це вказує на ще більш раннє походження динозаврів, проте прямі докази цього поки що не знайдено. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, розглядає це питання, використовуючи передові методи моделювання для врахування прогалин у викопному літописі. Дослідники аналізували скам’янілості, еволюційні дерева та давню географію, щоб відновити ймовірний шлях появи динозаврів. Замість того, щоб припускати, що скам’янілості не були знайдені в певних регіонах через їхню відсутність, дослідження розглядає ці зони як просто невідомі дані.

«Динозаври добре вивчені, але ми досі точно не знаємо, звідки вони походять. Викопний літопис має настільки великі прогалини, що його не можна сприймати за чисту монету», – зазначив провідний автор дослідження Джоел Гіт із Університетського коледжу Лондона.

---

Перші динозаври та їхній світ

Згідно з дослідженням, перші динозаври, ймовірно, з’явилися в західних низькоширотних районах Гондвани – регіоні, який був гарячим і сухим, схожим на сучасні пустелі та савани. Це кидає виклик попереднім припущенням, що динозаври еволюціонували в помірних умовах. Попри результати дослідження, жодних скам’янілостей цих ранніх динозаврів досі не знайдено в Амазонії чи центральній Африці. Гіт пояснює, що це пов’язано з поєднанням труднощів доступу до цих регіонів та браком цілеспрямованих досліджень. Світ перших динозаврів суттєво відрізнявся від того, яким він став за часів їхнього панування. У пізньому тріасі динозаври були лише незначною частиною різноманітної екосистеми, заповненої іншими рептиліями.

Серед них були предки крокодилів, відомі як псевдосу́хії, деякі з яких сягали до 10 метрів завдовжки. Ще однією великою групою були птерозаври – перші хребетні, що розвинули здатність до активного польоту. Ці літаючі рептилії згодом еволюціонували до видів розміром із сучасний винищувач. На відміну від своїх величезних наступників, таких як диплодоки чи тиранозаври, перші динозаври були набагато меншими – зазвичай розміром із курку або собаку середніх розмірів. Вони пересувалися на двох ногах, що робило їх спритними мисливцями та падальниками, і більшість із них, ймовірно, були всеїдними. Їхній невеликий розмір і адаптивність, можливо, допомогли їм вижити у складних умовах ранньої Гондвани.

---

Піднесення динозаврів

Протягом мільйонів років динозаври залишалися у тіні своїх рептильних родичів. Це змінилося приблизно 201 мільйон років тому, коли серія масивних вулканічних вивержень спричинила масове вимирання наприкінці тріасу. Ця катастрофа знищила багатьох домінуючих видів рептилій, створивши екологічний вакуум, який швидко заповнили динозаври, що вижили. Зі зникненням конкурентів динозаври почали розширюватися й диверсифікуватися, зрештою ставши домінуючими наземними тваринами на наступні 135 мільйонів років. Дослідження припускає, що динозаври та інші рептилії могли вперше еволюціонувати в низькоширотних районах Гондвани, а потім поширюватися. Вони розширювали свій ареал на південь – у райони, які нині є Аргентиною та Зімбабве, і на північ – у Лавразію, північний суперконтинент, який згодом розколовся на Європу, Азію та Північну Америку.

---

Відсутня ланка в еволюції динозаврів

Одним із ключових висновків дослідження є еволюційний зв’язок між ранніми динозаврами та їхніми близькими родичами. Досі тривають суперечки щодо того, як різні групи динозаврів еволюціонували від своїх рептильних предків. Для цього дослідники протестували свою модель на трьох різних еволюційних деревах. Найсильніша підтримка походження з Гондвани спостерігалася в моделі, яка класифікувала силезаврів, яких традиційно вважали далекими родичами динозаврів, як прямих предків орнітісхій. Це відкриття важливе, оскільки орнітісхії – одна з трьох основних груп динозаврів, до якої згодом увійшли стегозаври та трицератопси, – загадково відсутні у викопному літописі перших років еволюції динозаврів.

---

Динозаври та адаптація до клімату

Дослідження також проливає світло на те, як динозаври адаптувалися до різних кліматичних умов протягом мільйонів років.

«Наші результати припускають, що ранні динозаври могли добре пристосовуватися до гарячих і посушливих умов», – зазначив професор Філіп Манніон, співавтор дослідження.

Це особливо помітно у зауроподів, групи, що включає таких велетенських травоїдних, як бронтозаври та диплодоки. Ці динозаври, здається, зберегли свою прихильність до теплих кліматичних зон, залишаючись у нижніх широтах протягом свого існування. Водночас тероподи – група, що включає тиранозавра та сучасних птахів, – і орнітісхії, здається, розвинули здатність до генерації власного тепла. Ця адаптація дозволила їм розширити свій ареал до холодніших регіонів, включно з полярними зонами, до часу юрського періоду.

---

Майбутнє досліджень викопних решток динозаврів

Попри переконливі висновки дослідження, прямих викопних доказів найперших динозаврів в Амазонії, Конго чи Сахарі поки що немає. Майбутні експедиції в ці регіони можуть відкрити ці невловимі свідчення, здатні переосмислити наше розуміння походження динозаврів. Якщо динозаври дійсно виникли в екваторіальній Гондвані, як припускає дослідження, їхні найперші предки можуть досі залишатися похованими під густими лісами Амазонії чи рухливими пісками Сахари. Ці території залишаються одними з найменш досліджених місць для пошуку скам’янілостей на Землі, а отже, втрачені розділи еволюції динозаврів, можливо, ще чекають свого відкриття. Якщо палеонтологи продовжать вдосконалювати своє розуміння ранньої еволюції динозаврів, це дослідження підкреслює важливість відкриття нових горизонтів у пошуках скам’янілостей. Справжня історія походження динозаврів усе ще пишеться, і майбутні відкриття можуть змінити все, що ми знаємо про світанок динозаврів. Дослідження опубліковане в журналі Current Biology.