ТСН на Курщині: як рятують поранених воїнів та як відбувається їхня евакуація

Військові медики рятують поранених воїнів на Курському напрямку. У чому складність та як все відбувається?

На Курському напрямку військові медики проводять операції у підвалах, використовують складні шляхи евакуації та змушені рятувати і ворогів.

ТСН не показує розташування медичних пунктів, обличь наших поранених бійців та не називає населених пунктів. 

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.

Який вигляд мають операційні на Курщині

Кореспонденти ТСН спускаються в один з тих підвалів, де щодня стаються медичні дива. Хоча за стільки років війни можна було б вже і не дивуватися складності операцій, їхній кількості та витримці медиків. 

"Ми працюємо по серйозних патологіях, поранення в живіт, в голову, в грудну клітину, вогнепальні ампутації, переломи відкриті", - кажуть медики. 

Хірург Григорій проводить ТСН екскурсію - тут медики живуть, тут і оперують. Як у великих клініках тут по кілька серйозних операцій одночасно. 

"Тому що буває таке, що в нас в день чоловік 15-20, було десь 4-5, був наступ і в нас було 120 людей", - каже медик. 

Григорій відверто пишається – жоден з пацієнтів не помер на операційному столі

"Ми ж працювали ще на передній точці, там у нас за наше перебування там, то пройшло 4600 поранень, тільки через нашу групу за три місяці роботи там. Всі поранені, які до нас були заведені, ми всіх довезли в стабільному стані", - розказує він. 

У цій статистиці врятованих – не тільки наші, українські бійці. У таких шпиталях від початку Курської кампанії нікого не дивують і поранені вороги.

Пані Зоя, операційна медсестра, розповідає – всім допомагають однаково, хоча спочатку їй було важко, бо й сама  була 2 місяці в окупації.

"Важко, особливо, коли привозять полонених, їм треба надавати допомогу, то доводиться все-таки брати себе в руки, бо часто емоції дають про себе знати", - каже вона. 

Що таке окупація знає і Ернест, у цивільному житті онколог-лапороскопіст. Працював у Херсонській онкологічній лікарні. Коли у рідне місто прийшли росіяни, він зміг виїхати тільки через два місяці. Одразу пішов у військо і став бойовим медиком. Після Запорізького напрямку і тяжких боїв, його перевели сюди.

А є ще один підвал. Сюди привозять поранених і хворих. Лікар Василь каже - таких пацієнтів зараз чимало.

"Погодній фактор ризику, значить, грипозна інфекція, бронхіти, запалення легень, ну і загострення хронічної патології. То, як в даному випадку, ми бачили, що то міжреберна неврологія, остеохондрози, запалення хронічно-рецидивуючих захворювань, ревматизми", - каже він. 

Лікар Андрій склав власний рейтинг – що найбільше шкодить його пацієнтам: "Скиди. На другому місці йде мінометний обстріл. Потім йдуть КАБи". 

У чому складність евакуації на Курщині

Але наших поранених лише стабілізувати замало – попереду непроста дорога.

"Найбільша складність тої евакуації, що ми мусимо вичекати світлий проміжок і тоді їх витягувати. Переважно це по-сірому, як у нас здається. Це або коли світає, або коли захід сонця йде", - каже медик. 

Коли починалась операції на Курщині – дороги тут були ідеальними, наразі – усі в ямах. 

"Кожна така ямка – це вплив на пораненого, це біль і це можливість того, що ті кістки, які поламані, переріжуть якісь критично важливі судини. Звісно, що ми з цим намагаємося боротися, ми максимально стабілізуємо людей, робимо, шини накладаються, у нас є спеціальні ноші вакуумні, які надуваються. Але тим не менше, цілу годину звідси до наступного етапу я сиджу з такими пораненими і кожного разу на кожній ямі вони стогнуть", - каже медик. 

Як працюють у лікарнях 

ТСН переїжджає в одну з лікарень - сюди потрапляють вже, як правило стабільними. Один із пацієнтів поранений в ногу – кровотеча зупинена, на пошкодженій кінцівці – довга тепла шкарпетка – плетена волонтерськими руками, синьо-жовта, ще й на ґудзик застібається. Це тепло помічне для цієї ноги. 

Реанімація порожньою тут не буває. Але на поранених звідси чекає ще одна евакуація – подалі від фронту і, щоб звільнити місце для інших. 

"Я не бачу тут складності, це просто питання часу, коли поранений буде призначений до місця призначення, більше 99 відсотків поранених евакуюються", - каже офіцер напрямку евакуації Андрій Тучков. 

Як відбувається евакуація поранених у безпечні місця

Великий евакуаційний автобус – тут є місця для тяжкопоранених, балони з киснем та апарати штучної вентиляції. Ольга Валентинівна приносить велику коробку ковдр – а раптом комусь з поранених знадобиться. На десять пацієнтів тут один лікар 

"Загалом таких атвобусів по Україні є 5, за власними вічуттями скажу, що це набагато комфортніше, аніж швидка, сьогодні тут 10 хлопців. Всі поранені, і це хлопці, які воювали на Курщині", - зауважує кореспондентка ТСН Наталія Нагорна. 

Анестезіолог Валерій пояснює – цей  рейс нескладний. Пацієнт Юрій по списках проходить, як лежачий, але їде сидячи. 

"Мене поранило і троє суток не могли забрати. Півтора кілометра йшли пішки, поки чисте небо було. Я вже видихнув, коли мене евакуйовували", - каже Юрій. 

Дмитро переглядає на телефоні ворогів на полі бою – є змога усвідомити, наскільки важко на напрямку, який довелося тримати. Звісно, у кожного з поранених попереду ще непрості процедури, лікування, реабілітація. Той самий період у житті солдата, коли з болем відчуваєш і турботу. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН новини 18:00 24 січня. ЗАЯВА ГЕНЕРАЛА ГАЛУШКІНА В СУДІ! СИТУАЦІЯ В СЕРЕБРЯНСЬКОМУ ЛІСІ!