Тизер фільму «Киснева станція»

 Дистрибʼютор B&H Film 10 квітня випускає в український прокат біографічну драму «Киснева станція». Головні ролі у фільмі виконували: Борис Орлов («Тарас. Повернення»), Христина Дейлик («Вулкан»), Віктор Полторацький («Молитва за гетьмана Мазепу»), Василь Кухарський («Максим Оса: Золото Песиголовця»), Едем Ібадуллаєв та інші. Режисером проєкту є Іван Тимченко («Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас"»).

 В основі історії – знаковий фрагмент біографії лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, коли в часі збіглися найбільші випробування та загрози для його життя і водночас – паростки надій на крихке щастя в умовах тотальної неволі. 

 Синопсис: 1980 рік, СРСР. Багаторічний політичний вʼязень Мустафа Джемілєв відбуває заслання у селищі Зирянка в радянській Якутії. Тут він працює на кисневій станції: щоденно наповнює іржаві балони киснем. Його повсякденна монотонна праця нагадує долю міфологічного Сізіфа. 

 «Безглузда праця Сізіфа є однією з ключових метафор західної культури. Але фільм "Киснева станція" пропонує інший погляд на цей образ. Тут Сізіф — це радянський дисидент, який продовжує боротьбу в безнадійному становищі, й попри всі репресивні зусилля не втрачає наполегливості, мотивації та віри у свій народ. Усього через кілька років після подій, про які йдеться у стрічці, Радянський Союз розвалиться. У кримськотатарського народу нібито з’явиться шанс нарешті повернутися додому. Але імперія й надалі чинитиме опір, її кровожерлива сутність, жадання знищувати та поневолювати цілі народи, лишається незмінна до наших днів. Саме тому приклад Мустафи Джемілєва лишається актуальний і в наш час: боротьба має тривати до перемоги, навіть тоді, коли перемога неможлива», - поділився Іван Тимченко, режисер фільму.

 Киснева станція — це не лише центральна локація фільму, а й важливий символ. У радянській «тюрмі народів», де немає свободи та можливості вибору, життя головного героя цілковито залежить від інших покірних «гвинтиків системи». Але водночас Мустафа стає тим, хто наповнює свій народ «киснем» — надією та вірою у справедливість. 

 Знаний європейський мислитель Альбер Камю в есе «Міф про Сізіфа» запитує: чи може Сізіф відчувати щастя? Творці фільму «Киснева станція» пропонують свою відповідь на це екзистенційне питання, і саме тому головна сюжетна лінія історії про «радянського Сізіфа» Мустафу – це історія його неможливого кохання, що з’являється всупереч обставинам – як неймовірний дарунок долі.

 Шкільна вчителька Сафінар долає приголомшливу подорож країною-тюрмою, хоч і сама не знає, чому наважилася на цей крок, і чи є в її рішенні поїхати до Мустафи щось більше, ніж обов’язок. Її подорож сповнена загадок та небезпек, і почуття проростають крізь безвихідь і марність зусиль.

 Дивіться «Кисневу станцію» у кіно з 10 квітня 2025 року, рушайте у подорож на край ночі разом з рішучою та вразливою Сафінар назустріч невідомості, назустріч пробудженню любові.

 Світова премʼєра фільму відбулася в межах конкурсної програми «Tallinn Black Nights Film Festival 2023». Стрічка здобула спеціальну відзнака журі Національної конкурсної програми за Найкращу режисуру, а також приз за Найкращу пісню до фільму від «Радіо Сільпо» та Mastercard в межах Одеського МКФ у 2024 році.