Як місцеві громади допомагали ЗСУ після того, як у них забрали "військовий" і "силовий" ПДФО

Центр розвитку інновацій спільно з громадською ініціативою "Голка" проаналізував, як місцева влада фінансувала потреби фронту за браку "військового" та "силового" ПДФО, який громади недоотримали з держбюджету наприкінці 2023-го та у 2024 році, передає24 Канал.

Як відбувалося фінансування фронту регіонами України

Загалом за 2024 рік 262 опитані громади виділили з місцевих бюджетів близько близько 9 мільярдів – на власні потреби та оборону громад, а 15 мільярдів – на Сили оборони в цілому. Загальна сума по Україні значно більша.

Опитані громади витратили на армію щонайменше 0,01% річного бюджету, а щонайбільше – 24,3%.

За три квартали 2024 року найбільше допомогла Силам оборони – Дніпропетровщина. Вона виділила 786 мільйонів гривень з місцевих бюджетів. Одещина посідає друге місце. Тут витрати сягнули 586 мільйонів гривень.

Як громади допомагали армії / Скриншот

Йдеться лише про те, скільки коштів пішло на фронт. У дослідженні не враховуються гроші, виділені на роботу надзвичайників, допомогу сім’ям військовослужбовців тощо. Суми допомоги насправді є більшими.

Важливо! За словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожанина, з початку повномасштабної війни міжнародні експерти назвали одним із чинників перемоги місцеве самоврядування та реформу децентралізації, що створила унікальну систему з понад тисячею джерел підтримки ЗСУ.

Якщо проаналізувати суми, що їх громади повернули з місцевого бюджету у вигляді субвенцій на підтримку Сил оборони до державного бюджету для подальшого розподілу, то рейтинг очолює Київ.

Скільки коштів надали громади державі на військові потреби / Скриншот

Аналітики підкреслюють, що мета дослідження – не з'ясувати, хто з громад найбільше допомагає армії, а показати як відбувається фінансування армії з місцевих бюджетів, після того, як держава забрала військовий ПДФО й нібито повністю перебрала на себе цю функцію.

Нагадаємо, що "військовий" і "силовий" ПДФО – це податок на доходи військовослужбовців, надзвичайників, правоохоронців і співробітників силових структур, який вони сплачували до місцевого бюджету протягом попередніх років. До 2022 року йшлося не про такі значні суми, як у наступні три роки повномасштабного вторгнення, коли зросла кількість військових.

Вийшло так, що зарплату військовим платила держава, податок ішов у бюджет місцевих громад, а забезпечувати військових мала знов-таки держава. Видатки на оборону, зокрема зарплату військових, не можуть фінансувати міжнародні партнери. Це можна робити лише за податки, які сплатили до держбюджету безпосередньо українці. Саме тому у 2024 році парламент вирішив забрати ці ПДФО з місцевих бюджетів. Влада на місцях із цим не погоджувалася.

Ті військові, чий ПДФО забрали з міських бюджетів, – їхні сім’ї живуть зараз у місті. І багато хто з тих, хто зараз є військовим, раніше працювали в інших професіях і їхні податки йшли до міського бюджету. Місто це втратило, коли вони пішли в лави ЗСУ. І хоча б якусь частину цього ПДФО мали б залишити громадам,
– наголосив заступник мера Дніпра Володимир Міллер.

Після того, як у місцевих бюджетах не залишилося коштів, передбачених на функцію оборони, громадяни продовжували пікетувати органи місцевого самоврядування з вимогою виділяти більше коштів на підтримку ЗСУ.

Один з архітекторів децентралізації, експерт Юрій Ганущак наголошує, що в держави має бути розподіл функцій між національним і місцевим рівнями влади, і кожен має має отримати відповідне фінансування.

Оборона дійсно функція держави. Однак, на мою думку, сама держава не справляється з цією функцією. Місцеве самоврядування більш гнучке. Тому логічно було б в нинішніх екстремальних умовах дозволити місцевому самоврядуванню підставити плече державі. Для цього держава має залишити ПДФО з усіх платників місцевому самоврядуванню,
– переконує Ганущак.