Вважав себе радянським вченим: історія дешифрувальника цивілізації майя з Харківщини

У світовій науці є постаті, які докорінно змінюють уявлення про минуле. Юрій Кнорозов — один з них. Уродженець Харківщини, який сидячи в музейному приміщенні, розшифрував стародавню писемність мая, довівши, що геній не має географічних меж.

Це видатний радянський етнограф та дешифрувальник, який революціонізував розуміння цивілізації мая. Не маючи змоги відвідати Мексику, він розкрив таємниці стародавньої писемності, ґрунтуючись лише на трьох збережених рукописах.

Дитинство та освіта

Народившись 19 листопада 1922 року в родині інженера, Кнорозов пережив складні часи Голодомору. Вже в шкільні роки він виявляв неабиякі здібності: грав на скрипці, писав вірші, малював з фотографічною точністю.

У 1939 році вступив до Харківського держуніверситету, але навчання перервала війна. Лише 1948 року закінчив історичний факультет Московського державного університету.

Революція в археології

Найбільшим досягненням Кнорозова стала розшифровка писемності мая. Працюючи в музейному приміщенні, яке було буквально забите книгами та малюнками ієрогліфів, він зробив неможливе.

Його робоче приміщення було майже аскетичним: крихітна кімната-чулан, забита книгами від підлоги до стелі. На стінах — сотні прорисованих ієрогліфів, письмовий стіл і солдатська койка. Це була його лабораторія, бібліотека та спальня водночас.

Жодного разу не побувавши в Мексиці, вчений розшифрував стародавнє письмо на основі трьох збережених рукописів. Його дисертація 1955 року стала науковою сенсацією в СРСР.

Проте захищаючи дисертацію, Кнорозов ішов на засідання, усвідомлюючи реальний ризик потрапити до в'язниці. Причина? Його дослідження суперечило твердженню Фрідріха Енгельса про відсутність державності в доколумбовій Америці.

Визнання та перешкоди

Радянський дослідник довгий час був "невиїзним", але його геніальність визнали в усьому світі. Лише 1990 року, запрошений президентом Гватемали, він нарешті відвідав землю мая.

Трагічний кінець

30 березня 1999 року Кнорозов помер від інсульту. Його похорон став черговим абсурдним епізодом життя генія — музей відмовив у прощальній залі, і люди збиралися в лікарняному морзі.

Сьогодні ім'я Юрія Кнорозова вшановують у світі. У 2012 році в Канкуні, а у 2018-му в Мериді встановлені його пам'ятники. В Харкові є вулиця його імені.

Хоча Кнорозов народився на українській землі (у Харкові) та закінчив місцеві навчальні заклади, він вважав себе радянським ученим. Його батьківщиною була Радянська держава, а не конкретна республіка. Попри українське коріння, Кнорозов ідентифікував себе передусім як радянський науковець, чий внесок належав усій країні.