60% школярів стикалися з повідомленнями, які роз'єднують суспільство, та були готові погодитися з ними, — дослідження МОН

Міносвіти та Інститут модернізації змісту освіти провели дослідження, яке виявило вплив російської пропаганди на українських школярів. Про це повідомляє сайт «Нова українська школа».

Метою дослідників було з’ясувати, чи стикаються учні з наративами російскої пропаганди, які розколюють суспільство. У загальнонаціональному опитуванні «Булінг та толерантність у школах з 24 лютого 2022 року» взяли участь 14 278 учнів віком від 9 до 16 років з 24 областей України та Києва. З медіапростору були відібрані негативні наративи, які налаштовують українців один проти одного. Наприклад, ті повідомлення, які акцентують увагу на поділі за різними ознаками. 

Результати дослідження показали, що 60,5% учнів 5–9 класів стикалися хоча б із одним повідомленням, яке роз’єднує суспільство, та були схильні погодитися з ним. Надалі ці повідомлення поширювали через соціальні мережі (39,0%), а також через інтернет-пошук (14,8%), ютуб (14,2%), чати, форуми онлайн-спільнот (14,1%) та чати онлайн-ігор (7,2%).

Незважаючи на те, що більшість школярів відкинули стереотипні твердження, 19% опитаних погодились з тим, що «представники деяких регіонів України поводяться неналежним чином». Майже аналогічні результати відносно тверджень про те, що українська мова занадто агресивно нав’язується україномовними громадянами нашої країни та що «справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку».

Як стверджують у своєму дослідженні науковці, ті, хто чув повідомлення, що роз’єднують суспільство, значно частіше схильні погоджуватися із подібними стереотипами, ніж ті, хто не чув про них.

Більше половини учнів, почувши тези, які викликають внутрішній спротив чи є незрозумілими, звертаються за роз’ясненнями до батьків або опікунів (50,2%). Ще 10,1% звертаються до друзів, а 16,3% школярів шукають відповідь в інтернеті. Однак кожен третій респондент (34,5%) нікого не питає і не перевіряє інформацію.

Як зазначають самі жертви булінгу, найчастішими причинами його стають:

• 36,2% — російськомовність;
• 34,1% — україномовність;
• 20,6% — досвід біженства;
• 18,0% — належність до певного регіону України;
• 18,7% — «батько не служить у ЗСУ»;
• 10,8% — «перебували під окупацією».

Основний акцент дослідники зробили на важливості протидії інформаційним загрозам і потребі виховання медіаграмотності серед підлітків.

Дослідження допомогло встановити зв’язок між такими повідомленнями та булінгом у закладах освіти. Виконав дослідження Інститут соціальної та політичної психології (ІСПП) НАПН України, головною дослідницею є аспірантка інституту Анастасія Мельниченко.

Дослідження охоплювало три етапи, його завданням було оцінити взаємозв’язок між впливом повідомлень розбрату і формуванням упереджень, які відтак можуть призводити до булінгу. Серед застосованих методів – кабінетне дослідження (контент-аналіз соціальних мереж медіаекспертами), серія фокус-групових інтерв’ю та національне опитування учнів 5-9 класів (n = 5 351).

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» презентував якісне дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років», яке провів за підтримки IREX. Дослідження скероване на те, щоб вивчити особливості медіаспоживання підлітків та розробити рекомендації виробникам контенту для підліткової аудиторії, які створюють проєкти та продукти, націлені на підвищення рівня її критичного мислення. Детально ознайомитися з ним можна за посиланням.

Фото: з відкритих джерел