Українські риболовецькі судна упоставили рекорд з вилову цінних антарктичних водних біоресурсів
Українські риболовецькі судна упоставили рекорд з вилову цінних антарктичних водних біоресурсів

Українські риболовецькі судна упоставили рекорд з вилову цінних антарктичних водних біоресурсів

Українські риболовецькі судна упоставили рекорд з вилову цінних антарктичних водних біоресурсів

Торік промисел у водах Південного океану здійснювали п’ять українських суден. 

У водах Південного океану українськими суднами добуто майже 20 тис. тонн цінних антарктичних водних біоресурсів. Це рекордний океанічний вилов за останні три роки.

Про це повідомила пресслужба Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у середу, 22 січня.

Протягом 2024 року у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) суднами під державним прапором України добуто 19 980 тонн цінних антарктичних водних біоресурсів – 19 075 тонн антарктичного криля та 905 тонн іклачів. Це перевищило показник 2023 року на 54% (12 945 тонн) та показник 2022 року на 107% (9 659 тонн).

Торік промисел у водах Південного океану здійснювали п’ять українських суден. До речі, суб’єктами рибного господарства, які здійснюють промисел антарктичного й патагонського іклачів та антарктичного криля минулоріч сплачено до місцевих бюджетів понад 7,2 млн грн за спеціальне використання водних біоресурсів, що перевищує показник 2023 року на 1,1 млн грн.

ККАМЛР – це міжурядова організація, яка відповідає за виконання положень Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики, здійснює контроль за промисловою та науково-дослідною діяльністю у межах районів, на які поширюється дія Конвенції. Україна є членом ККАМЛР відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3937-XII.

У зоні відповідальності ККАМЛР не передбачено встановлення національних квот вилову і вилов водних біоресурсів здійснюється за олімпійським принципом, тобто до вичерпання загального ліміту дозволеного до вилову ресурсу у конкретному підрайоні промислу.

Нагадаємо, функціонування нових чотирьох компонентів електронної системи еРиба, які почали запроваджувати влітку 2024 року,  врегулює промислове рибальство і допоможе підприємцям співпрацювати з Держрибагентством, Рибоохороною та іншими органами виконавчої влади, не витрачаючи час на заповнення паперових документів. Так оцінюють новацію у Міністерстві аграрної політики та продовольства.

За повідомленням міністерства, цифровізація рибної галузі сприятиме зменшенню адміністративного навантаження на бізнес, зробить управління сектором прозорішим і забезпечить кращий контроль.

Джерело матеріала
loader
loader