Військові розповіли неймовірну історію боротьби у Донецькому аеропорту і чому це було важливо

Українські військові до 20 січня 2015 року обороняли Донецький аеропорт. Сьогодні минає 10 років від того часу.

10 років тому 20 січня російські бойовики підірвали новий термінал Донецького аеропорту. Однак події в ДАПі- тоді найголовнішій фортеці війни, показали всьому світу, як українці можуть боротись за своє. Самі бойовики тоді назвали українських захисників "кіборгами", яких неможливо вибити з позицій. Саме аеропорт довгі місяці залишався місцем на окупованому Донбасі, яке не давало права російським терористам називати місто Донецьк своїм. ДАП таки упав, після того як тримав оборону 244 дні. Але в історії України події, які там розгорталися, називають прикладом незламного духу українського війська.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Мар'яни Бухан.

Бої за Донецький аеропорт назавжди залишаться вагомою сторінкою сучасної історії України. Саме в 2014 і 2015 роках українці, які до цього здебільшого мали звичайні цивільні професії, вперше взяли в руки зброю і показали ворогу, як ми можемо битися за своє.

Наприкінці травня 2014 року чеченці разом із проросійськими терористами захоплюють Донецький аеропорт імені Прокоф'єва. Цього ж дня українські десантники вибивають їх звідти. За кілька тижнів аеропорт перетворюється на руїни.

Десантники, піхотинці, кулеметники, гранатометники, мінометники, танкісти. За кілька місяців оборони руїни Донецького аеропорту бачили кілька десятків українських армійських підрозділів. Тоді офіційно не говорили, однак протистояли українці там не проросійським терористам, а саме росіянам.

"Терористи під нами сиділи, зверху, тобто ми були зажаті, і евакуацію неможливо провести було", - каже Віталій П’ясецький, головний сержант 93 бригади. 

Віталій в аеропорт на ротацію заїхав в січні 2015-го лише на п'ять днів. Чи не одразу зазнав двох поранень. Розповідає, ворог тоді від них був просто за тонкою бетонною стіною.

"Ти бачиш там отвір, значить треба туди стріляли, звідти тобі закидують гранати, значить треба зробити так, щоб вони до того отвору не підійшли і не кинули прицільно ту гранату не кинули", - каже Віталій П’ясецький, головний сержант 93 бригади. 

Олег Гервас у ДАПі зазнав тяжкого поранення. Вивезли його звідти в грудні 2014 року. Далі - інвалідність. Але він її не подовжив і на початку повномасштабного вторгнення знову пішов боронити Україну. Каже, зараз увесь фронт - це суцільний Донецький аеропорт.

А тоді - взимку 2015 року росіяни і так звані "деенерівці" штурми з кожним днем лише посилювали. Українські бійці своїх позицій не здавали.

Андрій Полухін нині в пресслужбі 93 бригади. Взимку 2015 в аеропорт заїхав, як помічник капелана. Але душі там лікувати бійцям не було часу, він допомагав медикам, і сам зазнав поранення. 20 січня 2015 року російські терористи, запросили режим тиші і в цей час замінували перекриття в новому терміналі ДАПу і підірвали його.

Більшість оборонців, що вижили, опинилися в полоні. Окремо була група, що протрималася в аеропорту ще кілька днів. 23 січня 2015 року на території ДАПу українських військ уже не було. Про "кіборгів" тоді казали: люди вистояли, не вистояв бетон. Попри відхід, оборона Донецького аеропорту вважається символом української боротьби.

А "кіборги", які здійснювали цю оборону тоді, показали всіму світу, як завзято українці можуть стояти за свою землю та своїх людей. І тепер під час повномасштабної війни їх стає тільки більше.