"Розстріляли українців, що хотіли здатися": куди раптово зникли з фронту солдати КНДР

У документах, знайдених серед речей вбитих північнокорейців стверджується, що вони вбили деяких українських військових, які намагалися здатися.

Останніми днями, після тижнів невпинних штурмів, північнокорейські війська майже не з’являлися на полі бою.

Про це 19 січня пише The Washington Post з посиланням на українських військових, що воюють у Курській області.

У виданні зауважують, що на відміну від багатьох російських військових, які часто здаються добровільно, північнокорейці билися до самої смерті або вбивали себе гранатами, щоб уникнути захоплення.

Українські спецназівці показали журналістам Washington Post список із 23 корейських і російських фраз разом із рукописними новорічними листами, які приписують Кіму Чен Ину, а також бронежилети, спорядження, аптечки, військові квитки, лопату, ніж українського виробництва і дві сучасні російські штурмові гвинтівки, вилучені останніми тижнями у мертвих північнокорейських військових.

31-річний Влад, член 1-го батальйону 8-го полку спеціальних операцій України, підрозділу, який показав спорядження та документи WP, сказав, що Росія, схоже, дотримувалася принципу "найкраще для гостя", коли готувала своїх союзників до бою. За його словами, росіяни були набагато гірше оснащені.

Раптова відсутність північнокорейців на полі бою може означати, що вони перегруповуються та оцінюють майбутні кроки, або може бути відображенням поширених травм і виснаження після недавніх нападів.

"Вони зализують свої рани", — сказав 25-річний Віталій, солдат батальйону спецназу, який минулого місяця провів вісім годин у перестрілці з північнокорейськими військами.

Дві рукописні сторінки з повідомленнями диктатора Північної Кореї Кім Чен Ина, знайдені у солдатів КНДР, були датовані 31 грудня та 1 січня.

Походження листів, у яких диктатор ділився новорічними побажаннями та дякував військам за боротьбу, невідоме. Можливо, вони були надіслані військам із Пхеньяну або записані північнокорейськими солдатами, які слухали, як їхні командири читали вголос повідомлення від Кіма.

Те, що солдати носили ці повідомлення в кишенях під час виконання завдань, наводить на думку, що вони значно більш ідеологічно вмотивовані, ніж російські окупанти, які часто воюють за контрактами за великі зарплати.

Коли минулого місяця північнокорейські війська вперше з’явилися на полі бою, українські солдати були приголомшені тим, як вони рухалися великими групами і навіть не намагалися сховатися від українських безпілотників. Багатьох було легко вбито на перших хвилях, але в наступних боях новоприбулі виявилися боєздатними, фізично підготовленими та вправними стрільцями, кажуть українці.

24-річний Дмитро під час одного з боїв на Курщині швидко встановив візуальний контакт із північнокорейськими військами всього за 20 метрів і вистрілив.

Протягом наступних восьми годин, за його словами, північнокорейці, одягнені в білий камуфляж, щоб зливатися зі снігом, не припиняли стріляти у відповідь. За їхніми словами, українці чули один чіткий голос, який віддавав накази корейською мовою, час від часу його тон ставав більш відчайдушним. Лише один раз почули російський голос, який кричав: "Стоп! Не йди".

Північнокорейські війська, які раніше зайняли інші українські позиції в Курській області, були здивовані опором дев'яти українських спецназівців і чотирьох піхотинців на позиції, повідомили бійці ЗСУ, які брали участь у бою. Але північнокорейці також воювали запекло й агресивно, демонструючи передову тактику війни.

Українські військові Віталій та Володимир намагалися полонити солдати КНДР. Вони стріляли і поранили його, потім Віталій відтягнув його на українську позицію, де медик стабілізував його. Протягом чотирьох годин вони тримали його живим, сподіваючись, що він стане їхнім першим північнокорейським військовополоненим.

Але коли українці відступили пізніше того ж дня, північнокорейці атакували знову. У ході хаотичного відходу під безпілотниками, артилерійськими снарядами та вогнем загинув їхній полонений та один з українських військових. Журналісти Washington Post переглянули зображення тіла, які військові оглянули та передали українській владі.

Тіло заінтригувало місцевих та іноземних чиновників, сказали війська, додавши, що як британські, так і південнокорейські офіційні особи взяли мазки з тіла на наявність доказів ДНК присутності Північної Кореї на полі бою.

Солдати КНДР пристосовуються до поля бою, сказав 30-річний Віктор, командир групи спецназу, яка брала участь у цьому бою.

"Вони намагаються стати розумнішими, вони не намагаються бути в один момент стадом овець", – сказав Віктор. Як припустив він, північнокорейці також, схоже, вчаться на своїх помилках.

У документах також критично описується поведінка деяких північнокорейських військ, стверджується, що вони вбили деяких українських військових, які намагалися здатися.

В одному документі говориться, що деяким північнокорейським військам було важко, тому що їм не було надано "важливих деталей", таких як ворожі опорні пункти, місця запуску безпілотників або артилерійські позиції, і тому вийшли на поле бою непідготовленими.

• РФ не давала вивести полоненого КНДР: "крила" артою – боєць ССО
• Чи потрапляли українці в полон до військ КНДР: що каже полонений кореєць
• Можливо, щось підмішують у їжу: журналіст про жителів КНДР після відвідин країни