17 січня на стримінговому сервісі Netflix вийшов комедійний шпигунський бойовик «Знову в дії», у якому до акторської професії після 10-річної перерви повернулася Кемерон Діас. Її партнером на знімальному майданчику став Джеймі Фокс, і для нього це вже п’ятий проєкт на Netflix за останні п’ять років. У рецензії нижче розповідаємо, що саме ця історія з прицілом на чергових містера та місис Сміт пропонує глядачу та чи варто взагалі витрачати на новинку свій час.
Плюси:
кілька якісно зафільмованих погонь; деякі жарти можуть викликати легку посмішку на обличчі; було приємно знову бачити Кемерон Діас після довготривалої перерви;
Мінуси:
за усіма параметрами вторинне і стерильне кіно аж до копіювання окремих епізодів з інших стрічок; колосальне просідання оповіді між початковим та фінальним екшеном; бездарні бойові сцени;
«Знову в дії» / Back in Action
Жанр комедійний шпигунський бойовик
Режисер Сет гордон
У ролях Кемерон Діас, Джеймі Фокс, Гленн Клоуз, Кайл Чендлер, Ендрю Скотт, Джеймі Деметріу, Маккенна Робертс, Райлан Джексон
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb
Пройшло 15 років відтоді, як колишні агенти ЦРУ, а нині звичайне подружжя Метт та Емілі покинули небезпечну роботу, завели дітей та облаштувалися у тихому передмісті Атланти. Та одного разу їхнє прикриття дає збій і до спантеличеної пари навідуються вороже налаштовані молодики. Тож тепер горе-оперативникам у відставці доведеться згадати свої бойові навички та не тільки дати бій непроханим гостям, але й не допустити того, щоб надважливий технічний пристрій потрапив не в ті руки.
«Знову в дії» в першу чергу примітний поверненням в професію ефектної білявки Кемерон Діас, яку глядачі мали змогу бачити на екранах понад десять років тому. Та й тоді, у 2014-му, що музична комедійна драма «Енні», що комедії «Секс-відео» та «Інша жінка» отримали розгромну пресу, хоча два з цих трьох проєктів виявилися фінансово успішними. Перед тим ще був «Радник» Рідлі Скотта з воістину дикою сценою, у якій героїня Діас зляглася з лобовим склом жовтого Ferrari прямо на очах у зніяковілого персонажа Хав’єра Бардема.
Хай там як, а після вищезгаданих стрічок акторка вирішила піти у безстрокову відпустку, за час якої встигла одружитися з учасником поп-панк гурту Good Charlotte Бенджі Меденном та народити двох дітей. На жаль, її повернення у велике кіно ледве можна назвати тріумфальним, адже новинка з промовистою назвою «Знову в дії» вийшла ще тією вторинною нісенітницею наче зі сценарієм від ChatGPT.
Вже у перші 10 хвилин, під час карколомної сцени з літаком, стає зрозуміло, якого штибу кіно на нас чекає — реалістичності тут краще не вимагати. Але грець із нею, все-таки легковажний комедійний бойовик у п’ятницю на Netflix — то вам не похмурі шпигунські пристрасті у дусі Джейсона Борна. Однак надалі кіно пропонує суцільні штампи, іржаві жанрові кліше і повнісінький нуль хоч би якоїсь творчої вигадки.
Перед глядачем постає вже добряче набридлий кінематографічний тренд на псведокомедійні парочки у біді, помножений на стерильне ніщо.
Проблема у тому, що за останній час індустрія наплодила таких от одноманітних пригод хоч греблю гати. Нюанси в них відрізняються, але суть однакова — головні герої, чоловік та жінка, протистоять поганцям, і бажано, щоб ситуація мала певний контекст. Або, наприклад, спецслужби вербують зніяковілого новачка, або хтось з причетних не здогадується про справжнє ремесло того, хто знаходиться поруч.
Тож загинаємо пальці: у «Небезпечному побаченні» Кріс Еванс явно не очікував, що предмет його романтичного інтересу виявиться крутою агенткою ЦРУ; у «Рольових іграх» Девід Оєлово аж змарнів, коли дізнався, що його дружина у виконанні Кейлі Куоко — наймана вбивця; у «Спілці» Марк Волберг перетворювався на таємного агента за прискореною програмою і складав компанію Геллі Беррі; у «Сімейному плані» той же Волберг виступав кілером-сім’янином, на якого оголосили полювання. Навіть сама Діас колись вже була на місці вищезгаданого Еванса і втрапила у халепу через шпигуна в особі героя Тома Круза у «Лицарі дня» (2010).
Власне, саме з «Сімейним планом» у «Знову в дії» найбільше спільного — в обох випадках щасливим родинам доводиться покинути ідилічне передмістя і кинутися навтьоки від поганих хлопців. Щобільше, головні тези з рецензії на картину з Волбергом спокійно можна копіпастити сюди. Тож якщо вам і досі не набрид такий однотипний бездушний конвеєр, можна тільки поаплодувати вашій стійкості і терплячості.
Усім іншим тут до ладу ловити нічого — це чергова стандартна історія з обов’язковим макгафіном, джеймсбондівськими вечірками у смокінгах, терористами з ім’ям на кшталт Бальтазар Ґор і до біса нудними бійками нікчемних статистів з непереможними спецагентами у відставці.
Розбавляють сумну обстановку непогано зафільмовані, з ефектними прольотами камери, погоні, а також по-хорошому недолугий персонаж Джеймі Деметріу. Він хоч якось намагається в комедію і в одній зі сцен натурально копіює дії водія лімузина з «Міцного горішка» (1988).
Навіть на рівні окремих сцен це кіно віддає кричущою вторинністю — достатньо згадати хоча б епізод з мотоциклом, котрий врізається у поганця, що було мабуть у десятку бойовиків, чи невтішну долю головного лиходія, запозичену з бойовика «Три ікси» (2002). А в одній з екшн-сцен Діас та Фокс хапаються ледь не за світлові мечі, щоб дати відсіч марним ворожим посіпакам.
В цілому «Знову в дії» транслює меседж про те, що в наші часи дати раду бунтівним підліткам куди важче, ніж зловісним поганцям. І дає зрозуміти, що якщо і повертатися в акторську професію, то точно не заради таких от фільмів.
Висновок:
«Знову в дії» тішить поверненням на екрани Кемерон Діас, однак у сухому залишку становить примітивну одноразову «жувальну гумку» без смаку.